Переговори в Женеві оголили глибокі розбіжності всередині української переговорної групи.
Мирний процес щодо України, який відновився в Женеві, залишається вкрай складним для аналізу. Незважаючи на загальну невизначеність, останні події дозволяють виділити ключові тренди та перешкоди на шляху до можливої угоди. Після консультацій у Парижі у української сторони з’явилося переконання, що американські переговірники, Стів Віткофф і Джаред Кушнер, почали враховувати інтереси Києва.
Намітилися обриси двосторонньої угоди з безпеки, яка виявилася більш серйозною, ніж передбачалося раніше. Але також The Economist пише про те, що в українській делегації намітилися два крила:
- Група глави ОП Кирила Буданова виступає за якнайшвидшу угоду під егідою США, побоюючись закриття “вікна можливостей”.
- Друга група, імовірно пов’язана з екс-головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, ставиться до швидкої угоди зі скепсисом.
Вибір між швидким миром і очікуванням більш вигідних умов залишається вкрай ризикованим. Прихильники очікування сподіваються на посилення позицій України за рахунок реформ і ослаблення економіки РФ. Однак Україна вже перебуває в глибокій кризі, стикаючись з дефіцитом кадрів на фронті і блекаутами, пише ЗМІ.
Територіальні суперечки і гарантії безпеки
Основним каменем спотикання залишається питання територій і суверенітету. Для України критично важливі гарантії безпеки і перспектива членства в ЄС, в той час як Росія наполягає на відході українських сил з укріплених позицій в Донбасі.
Обговорюється компроміс, ініційований США: створення демілітаризованої “вільної економічної зони” під егідою трампівської “Ради миру”. Однак така модель може суперечити американському законодавству, якщо вона спричинить визнання російської окупації, пише ЗМІ.
Інші новини про переговори
Раніше УНІАН повідомляв, що Трамп перед переговорами в Женеві зробив Україні попередження. Він заявив, що очікує активної участі Києва в майбутньому переговорному процесі і сподівається на якнайшвидше досягнення Україною угоди з РФ.
Крім того, ми також розповідали, чому останнім часом так багато розмов про “Орешник” і чи є тут якийсь зв’язок з переговорним процесом.