Селяни без орендної плати, бюджет без податків, банки з проблемними кредитами – ЗМІ розповіли про вплив кризи в агросекторі на економіку

Зупинка переробних заводів, відсутність коштів у фермерів на виплату орендної плати, зменшення посівних площ – це ознаки масштабної кризи, що насувається на аграрний сектор. Це, у свою чергу, призведе до падіння обсягів валютної виручки і доходів компаній, а також сплачених податків у бюджети різних рівнів, а згодом спричинить лавиноподібний ефект для всієї економіки, пише видання УНІАН. За відсутності належного реагування з боку уряду і міжнародних партнерів, це може мати важкі та непередбачувані наслідки, відзначають автори.

Серед ключових причин кризової ситуації – обстріли російськими військами виробничих потужностей переробних компаній, перебої з електропостачанням, порушені ланцюжки внутрішньої та експортної логістики, різке зростання цін на дизельне пальне. Низка компаній припинили закупівлю сировини і оголосили про скорочення персоналу і консервування потужностей. Закриття переробних заводів і неможливість переробляти врожай змусить аграріїв скорочувати посівні площі та знижувати ціни у конкуренції за споживача. Це матиме наслідком недоотримання щонайменше 500 млн євро валютної виручки щомісяця, а також – ризики невиплати орендної плати пайовикам.

Ситуацію ускладнює блокада портів Великої Одеси, звідки експортний потік переорієнтувався на “Укрзалізницю” або в порти Дунаю. Та, за розрахунками Мінагрополітики, в такий спосіб можна вивезти не більше половини потенціалу експорту. Разом з автотранспортом реалістичний експорт становить 2-2,5 млн тонн на місяць, або 24-30 млн тонн на рік, проти потенціалу близько 50 млн тонн. Тобто до кінця року не вдасться вивезти близько 20-35 млн тонн зернових.

Другий фактор – жорсткіша політика Нацбанку та комерційних банків щодо кредитування економіки. Приміром, аграрії неодноразово повідомляли про те, що через невиплату з бюджету компенсаційних коштів за кредитами програми “5-7-9”, фермерам доводиться на вимогу банків гасити відсотки за позиками повністю – замість пільгових 9-11% виходить близько 22-25%. Для осінньої посівної аграріям необхідно було близько 80 млрд грн додаткових кредитів, проте фактично видано лише понад 30 млрд грн. За оцінкою Мінагрополітики, восени аграріям потрібно близько 200 млрд грн оборотного фінансування, навесні 2027 року – 300-350 млрд грн. “За відсутності достатньої експортної виручки та на тлі наближення термінів погашення кредитів окремі підприємства можуть опинитися на межі дефолту, що створює загрозу припинення діяльності тисяч господарств”, – йдеться в статті.

Головний наслідок такого стану справ – повна відсутність можливості сплачувати орендну плату за земельні паї. За даними Мінфіну, в Україні налічується близько 7 мільйонів власників земельних паїв. Невиплати також означатимуть менші надходження ПДФО (18%) і військового збору, з яких наповнюються бюджети громад.

“Судячи з того, що втручатися в ситуацію уряд не поспішає, фермери, схоже, залишаються сам на сам із цими викликами. Відтак, цілком імовірно, що за кризою неплатежів і закриттям виробництв можна буде очікувати на потік банкрутств серед великих і середніх орендарів земельних паїв, а в подальшому – на суттєве зниження розміру орендної плати і вартості землі сільськогосподарського призначення в цілому”, – йдеться в матеріалі.

Через довгострокове недоотримання валютної виручки і подальшу девальвацію гривні дорожчатимуть імпортні пальне, ліки, обладнання й компоненти для оборонки, відзначає видання. Накопичення проблемних кредитів агросектору напряму вплине на всю банківську систему. Криза неплатежів негативно вплине і на ланцюжки постачання, адже постачальники добрив, засобів захисту рослин, насіння й пального зазвичай кредитують аграріїв товаром під майбутній урожай. За ними постраждають лізингові компанії й дилери техніки. В свою чергу, це призведе до того, що вітчизняне сільгоспмашинобудування втратить замовлення щонайменше на найближчі 1–2 роки.

“Від кризи потерпатимуть і місцеві громади. Основа їх доходів – ПДФО з орендної плати за паї, ПДФО з зарплат агропідприємства та плата за землю. Найгірший сценарій: узимку 2026–2027 року через неспроможність агропідприємств громади одночасно втратять всі три джерела доходів. Як наслідок – закриття шкіл і амбулаторій, борги перед постачальниками тепла, бюджетна криза в сотнях громад”, – йдеться в матеріалі. Дешевшатиме і земля. “Один з можливих сценаріїв – масова скупка через офшори й номінальних власників (зокрема капіталом з непрозорим або навіть російським походженням), рейдерські захоплення ослаблених підприємств, тиск на державні підприємства, корупційні схеми навколо реструктуризацій”, – додає видання.

“І насамкінець, невиплата орендної плати і криза українського агросектору – ідеальний матеріал для російських інформаційних операцій. Уже незабаром у пропагандистських джерелах, ймовірно, будуть розвиватися наративи “влада кинула село”, “землю продали іноземцям”, “війна заради олігархів”. Чи може це спровокувати соціальну нестабільність, протести в селах, зростання популізму, тиск на місцеву і центральну владу, падіння довіри до держави в тилових регіонах – лише питання часу”, – резюмує видання.