Верховна Рада України 28 жовтня ухвалила у першому проєкт закону про державний бюджет на 2027. Розгляд головного фінансового документу країни на наступний рік відбувався на фоні критичної ситуації з бюджетом 2026. Україна не отримала той обсяг фінансової допомоги від міжнародних партнерів, на які розраховувала (бо влада провалила терміни виконання частину вимог донорів), тож фінансування частини видатків довелось обмежити. У наступному році ситуація може бути ще складнішою, бо практично кожна друга гривня видатків у наступному році буде позиченою.
Україна потребуватиме рекордних $91,2 млрд зовнішнього фінансування
За оцінкою Українського інституту майбутнього, бюджет 2027 потребує 91,2 млрд доларів зовнішнього фінансування. З них 52,5 млрд доларів грантів та 38,7 млрд доларів кредитів, при середньому курсі гривня долар 47, 1 у 2027 році. З них більше як 1537 млрд гривень або 32.6 млрд доларів – немає джерела фінансування.
Рахункова палата дає схожу оцінку. Голова рахункової палати Ольга Піщанська, виступаючи в Раді заявила, що у 2027 році коштом партнерів планують забезпечити 4,3 трлн грн, тобто понад половину всіх фінансових ресурсів державного бюджету.
“Однак досі не визначено кредиторів для понад 1,5 трлн грн зовнішніх запозичень. Наголошу на серйозності цього ризику. Адже за дев’ять місяців 2026 року план зовнішніх запозичень до загального фонду виконано лише на 37,7%”, – заявила Ольга Піщанська.
Крім того, у Рахункової палати виникли питання щодо обґрунтованості прогнозованих доходів, тож документ вимагає доопрацювання.
Прогнозований курс долара – 47,1 грн
У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік реальне зростання ВВП прогнозується на рівні 1,3%, інфляція – на рівні 8%, курс долара – 47,1. Станом на 28 жовтня гривня курс долара становив 45,6 грн.
Прогнози для бюджету базуються на припущенні, що війна триватиме увесь 2027 рік. Утім, для економіки має значення також інтенсивність атак по інфраструктурі та можливості швидкого відновлення збитків. Тож експерти не виключають, що ВВП може навіть знизитись.
“Бюджет формується в надзвичайно складних економічних умовах. Складність полягає в тому, що, очевидно, в 2027 році у нас буде зменшення валового внутрішнього продукту. Якщо до цього часу у нас були якісь позитивні відсотки, то тепер економічна ситуація погіршується”, – каже голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
За його словами, в масштаби економічних втрат зростають, тож на сьогодні варто думати не про майбутню відбудову країни, а про поточне відновлення та поточні ремонти.
В Українському інституті майбутнього відзначають у проєкті бюджету велике зростання витрат на економічну діяльність у 2027 (+60% від прогнозу витрату 2026 році).
“Ми вважаємо дуже недоцільним таке використання ресурсів, в умовах постійних ударів ворога, крім витрат на ремонти критичних об’єктів інфраструктури. Але цієї зими було теж дуже багато ударів по інфраструктурі, та багато проблем з дорогами після дуже суворої зими. Тому ми вважаємо, що тут необхідно використовувати обмежені ресурси більш раціонально. І це може дати додатковий резерв в розмірі 100-150 млрд гривень”, – зазначають в УІМ.
Скільки планують отримати від нових податків
За оцінкою Рахункової палати, доходах бюджету враховано 105 млрд грн доходів від змін в оподаткуванні, які або ще не набули чинності, або раніше не застосовувались. Тож ця цифра викликає сумніви.
За даними Українського інституту майбутнього, в урядовому варіанті бюджету до першого читання враховано:
- 14 млрд гривень податку на нові платформи;
- 38.5 млрд гривень від підвищеного податку на прибуток банків (законопроєкт ухвалений у першому читанні);
- 11,8 млрд гривень оподаткування товарів у міжнародних посилках;
- 8,3 млрд гривень від підвищення податків на пальне;
- 58,7 млрд гривень від збільшення ставки ПДВ з 20% до 21% (уряд уже начебто відмовився від цієї ідеї).
Водночас Ігор Бураковський вважає, що Україні треба максимально мобілізувати до бюджету ресурси всередині країни і максимально ефективно використовувати те, що у нас є.
“Ми повинні максимально мобілізувати в бюджет все, що у нас є. Від цього ми нікуди не подінемося, бо наші забаганки іноземні донори фінансувати не будуть. Вони підтримуватимуть тільки наші критичні витрати”, – каже він.
Видатки на дороги і “Вовині тисячі” залишаються в проєкті
Утім, з розумінням, що цей бюджет, це, по суті, розподіл позичених коштів, у владі складно. За словами голови бюджетного комітету, якби врахувати всі правки, які подали нардепи, потрібно було б ще 13,5 трильйонів гривень. Водночас народна депутатка, членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз заявила у коментарі Еспресо, що їхня фракція подавала правки, які навпаки забезпечували б кошти на безпеку та оборону, але їх не врахували.
“Ми показали, де можна знайти 500 млрд грн на безпеку і оборону, але жодної правки ЄС не врахували”, – каже вона.
Так, лише відмовившись від популістичних програм з сумнівним ефектом, як от різні Єпідтримки, 3000 км, скринінг здоров’я, будівництво доріг, телемарафон тощо можна було б зекономити 161,5 млрд грн.
До слова, депутати проголосували за поправку щодо припинення фінансування програми “Національний кешбек” коштом держбюджету. Водночас пропозицію обмежити зарплати держслужбовця на рівні 80 тис. грн відхилили.
“Насправді цей проєкт бюджету не відповідає завданням, які він мав би вирішувати”, – каже нардепка Ніна Южаніна. За її словами, найбільш суперечливими пунктами є повернення дорожнього фонду та підвищення зарплат суддів.
“Дорожній фонд – це 25% від можливого формування загального кошику спеціального фонду, в який наповнюється від акцизів, насамперед на пальне, – каже депутатка. – Абсолютно очевидно, що не можна було залишати підвищення суддівської заробітної плати. Не можна маніпулювати, коли говорять, що залишки фонду соціального страхування на випадок безробіття тепер спрямують до Пенсійного фонду. Ми наполягаємо, що пенсії мають бути зрозумілими, прозорими. Якщо у вас є можливість проіндексувати пенсію більше, ніж на індекс інфляції, індексуйте, але не використовуйте, будь ласка, оці заначки потім для одноразової на одноразові виплати Вовиної тисячі. Отаких нюансів, які не очевидні, які не в цифрах, а в текстовій частині проєкту закону про державний бюджет, дуже багато”.
Рекордні видатки на оборону
Видатки на обору – це наші першочергові видатки, які казначейство фінансуватиме навіть тоді, коли на інші витрати грошей не буде. У проєкті бюджету на сектор безпеки і оборони передбачено майже 4,9 трлн грн, з яких:
- 2,3 трлн гривень на озброєння та військова техніку;
- 1,7917 трлн грн – грошове забезпечення військовослужбовців;
- 264,9 млрд грн – резерв коштів.
Депутати підтримали поправку про підвищення зарплат військовослужбовців. Однак про які суми йдеться і чи буде це зростання базового грошового забезпечення, а не доплати, наразі не зрозуміло.
Утім, Ольга Піщанська зазначила, що Ольга Піщанська зазначила, що у разі посилення бойових дій чи перевищення прогнозних показників інфляції та валютних курсів існує ризик, що цих 4,9 трлн буде недостатньо навіть з урахуванням передбаченого резерву.
“Витрати на безпеку з урахуванням отримання від міжнародних партнерів матеріально-технічної допомоги – ракети, зброю, техніку, снаряди, засоби ураження на суму 1 трлн гривень складуть 5.9 трлн гривень, або 125 млрд доларів. Це 340 млн доларів за день та новий рекорд витрат на безпеку”, – зазначає УІМ.