Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.
“Сьогодні, вперше тут, в Україні, в нашій частині Карпат, – саміт, який об’єднує всі карпатські держави, регіони й громади наших країн. Ми даємо старт новому формату C8 – “Карпатській вісімці”, що об’єднує нас і наших сусідів у Європі: Румунія, Сербія, Польща, Словаччина, Чехія, Австрія, Угорщина і, звісно, Євросоюз загалом”, – написав Зеленський.
Він назвав саміт серйозним початком руху, який має ще більше зблизити ці країни.
“Створити на рівні ЄС ще один сильний елемент взаємодії – безпека, енергетика, значне розширення логістики й транскордонної економічної співпраці та суттєва підтримка наших громад”, – зазначив президент України.
До України на саміт прибули президент Румунії Нікушор Дан, президент Сербії Александар Вучич, прем’єр-міністра Польщі Дональд Туск.
Зеленський додав, що “буде багато роботи з Європейським Союзом ввечері і завтра тут, в Івано-Франківській області”.
Президент Сербії Александар Вучич окремо заявив про можливості розвитку транспортних зв’язків між країнами регіону.
“Ми вважаємо, що у сфері транспортного сполучення, зокрема з Румунією та Угорщиною, а також з Україною та Польщею, ми маємо чимало чого запропонувати – від залізничних ліній та автомобільних доріг до більш відкритих кордонів та кращої співпраці у сільському господарстві й у всіх інших сферах”, – сказав президент Сербії.
Що обговорюватимуть на саміті
У програмі трьоденного “Карпатського саміту” окремі сесії присвячені інвестиціям, транспортним коридорам, сталому розвитку, агропродовольчим ланцюгам, туризму, природоохоронним проєктам і культурі. Центральна дискусія має стосуватися створення нового економічного центру зростання для Європи та ролі Карпатського регіону в цьому процесі.
Окремий блок — Carpathian Investment Lab, де державні та приватні проєкти представлені потенційним інвесторам і партнерам.
Які проєкти представлені
В Investment Lab є 90 проєктів у восьми сферах: енергетика, транспорт і логістика, промисловість та виробництво, інфраструктура й нерухомість, агропродовольчий сектор, медицина, будівельні матеріали та інноваційні технології. Загальна заявлена потреба у фінансуванні становить $10,7 млрд.
Найбільше проєктів — в енергетиці: 33 на загальну заявлену потребу $7,28 млрд. Ще 17 проєктів стосуються промисловості та виробництва, 12 — інфраструктури й нерухомості, 11 — транспорту та логістики.
Важливо, що $10,7 млрд — це не обсяг уже залучених інвестицій. Це заявлена потреба у фінансуванні проєктів із каталогу. Їхня готовність до реалізації також різна: 9 перебувають на стадії концепції, 17 — на етапі попереднього техніко-економічного обґрунтування, 14 — на етапі техніко-економічного обґрунтування. Водночас 21 проєкт уже реалізується, а 12 заявлені як готові до реалізації.
За регіонами найбільше проєктів у каталозі припадає на Львівщину — 30. Далі йдуть Закарпаття — 14, Чернігівщина — 13 та Полтавщина — 11. Ще чотири проєкти охоплюють кілька регіонів, чотири припадають на Івано-Франківщину, три — на Чернівецьку область, один — на Київ, а шість мають загальнонаціональний масштаб.
Найбільші українські проєкти
Найбільший за заявленим обсягом фінансування — розвідка та розробка нетрадиційних газових родовищ “Укргазвидобування” у Полтавській області. На проєкт потрібно $2,3 млрд.
Другий за обсягом — будівництво третьої черги Дністровської ГАЕС у Чернівецькій області. Вартість проєкту — $1,255 млрд, ініціатор — Укргідроенерго. Проєкт передбачає створення додаткових високоманеврових генерувальних потужностей для завершення розширення Дністровської ГАЕС.
Третій найбільший проєкт — будівництво газової електростанції комбінованого циклу потужністю 650 МВт у Бурштині на Івано-Франківщині. Його ініціатор — ДТЕК Енерго, заявлена потреба у фінансуванні — $1,203 млрд. Проєкт передбачає створення газової генерації на території Бурштинської ТЕС.
Ще один великий проєкт — нафтопровід Броди–Адамово вартістю $645,4 млн. Його ініціатори — Укртранснафта та польська MPR Sarmatia. Проєкт передбачає будівництво 397-кілометрового двонапрямного нафтопроводу діаметром 700 мм із пропускною здатністю 10–20 млн тонн на рік. Також передбачена інтеграція системи SCADA. Мета — з’єднати українську та польську нафтові мережі.
Серед інших великих проєктів — соціальне орендне житло із потребою у фінансуванні $468 млн. Міністерство розвитку планує будівництво 52 багатоквартирних будинків приблизно для 6,5 тис. сімей, або близько 16 тис. людей.
Ще $465 млн потребує проєкт виробництва легкових автомобілів на заводі Eurocar у Соломонові на Закарпатті. Йдеться про виробництво автомобілів у співпраці з міжнародними автовиробниками для українського та зовнішніх ринків.
Проєкт EU–Ukraine Low Cost Railway Passenger Carrier Укрзалізниці потребує $441 млн. Він передбачає придбання поїздів європейської колії та розвиток пасажирських маршрутів з України до країн ЄС. Серед запропонованих напрямків зазначені Будапешт, Братислава, Варшава, Відень і Берлін.
Ще один проєкт, безпосередньо пов’язаний із транскордонною інфраструктурою, — транскордонний термінал та виробничий кластер на українсько-польському кордоні. На нього заявлено $216 млн. Передбачається створення мультимодального логістичного центру та виробничого кластера із пропускною спроможністю до 150 тис. TEU та понад 2 млн тонн вантажів на рік.
Окремо в каталозі є енергетичні проєкти меншого масштабу: зокрема, 100-мегаватна вітрова електростанція у Львівській області із заявленою потребою $176,1 млн. Проєкт передбачає встановлення до 24 вітротурбін та очікуване виробництво 210–260 ГВт·год електроенергії на рік. Він зазначений як готовий до реалізації.
- Напередодні стало відомо, що Дональд Туск та Роберт Фіцо 18 вересня відвідають Україну.