Остапенко назвав головний тест для санкцій США проти Росії


Про це в проєкті “Український фокус. Вечір” на Slawa.TV та “Еспресо” сказав політичний консультант, експерт з питань зовнішньої політики Гліб Остапенко.

За його словами, затвердження санкцій стало несподіванкою, оскільки напередодні були суперечливі сигнали як від частини республіканців, так і від демократів. Зокрема, лунали побоювання, що санкційні заходи можуть надати президенту США надмірні повноваження щодо мит і тарифів та негативно позначитися на американській торгівлі й економіці.

“Для мене було великою несподіванкою, що санкції все ж таки затвердили, оскільки були контроверсійні питання щодо позиції як певної кількості республіканців, так і демократів — попри те, що лунали повідомлення про їхні побоювання, що це надає президенту надмірні повноваження щодо мит і тарифів, які можуть негативно відобразитися на торгівлі та економіці Сполучених Штатів. Але це окреме питання. Звісно, проголосували “за”, і це справді добре”, — зазначив Остапенко.

Експерт наголосив, що санкції є важелем впливу на Росію. За його словами, Україна разом із європейськими та американськими партнерами неодноразово пропонувала сценарії подальшого тиску на РФ. Наразі серед основних варіантів обговорюють енергетичний напрямок та ситуацію в Чорному морі.

Водночас, за словами Остапенка, Росія намагалася додати до цього питання Азовського моря. Він також зазначив, що до переговорного процесу в тому чи іншому форматі залучена Туреччина, яка зацікавлена у забезпеченні вільного судноплавства та безпеки в Чорному морі.

Окремо експерт звернув увагу на політичний контекст ухвалення санкцій у США — зокрема, майбутні проміжні вибори.

“Жорсткі санкції однозначно дозволяють демонструвати силу та відповідати на критику щодо безрезультативності дипломатії за останні півтора року”, — сказав він.

Остапенко зауважив, що навіть обмежене перемир’я — енергетичне або щодо Чорного моря — може мати для республіканців політичне значення напередодні проміжних виборів. Водночас він звернув увагу на складну ситуацію навколо Палати представників, де, за різними оцінками, демократи можуть посилити свої позиції.

Водночас, за словами експерта, торговельні конфлікти та можливі цінові наслідки можуть спонукати США застосовувати санкційні інструменти вибірково.

“Для Трампа це право, а не обов’язок. Тож дивитимемося на реальні рішення, які прийматимуться. Тобто жорстка риторика довкола підписання пакета Білим домом і водночас перемовини про винятки та обмеження справді впливатимуть на те, до чого це все зрештою призведе”, — пояснив Остапенко.

Він навів приклад Угорщини, яка, за його словами, може просити Вашингтон про певні винятки через залежність від російських енергоносіїв. Подібна ситуація, зазначив експерт, є і зі Словаччиною.

Водночас головним питанням Остапенко назвав позицію США щодо Китаю та Індії.

“Тож основне питання — це Індія і Китай, і чи буде Америка достатньо рішучою, щоб застосувати відповідні мита проти КНР. Це головне питання. А далі — будемо дивитися”, — підсумував експерт.

Законопроєкт Грема про санкції проти РФ

10 липня Ліндсі Грем під час візиту до Києва запевнив, що з Білим домом є угода про новий законопроєкт щодо санкцій проти Росії. 

11 липня Грем раптово помер після повернення з України. 

13 липня у Білому домі повідомили, що Дональд Трамп підтримує ухвалення двопартійного пакета санкцій проти Росії, ініціатором якого був Грем. 

18 липня сенатор-республіканець Стів Дейнс подав поправку до законопроєкту про оборонний бюджет США, яка зобов’яже президента Дональда Трампа регулярно оцінювати, чи відмовляється Росія від мирних переговорів з Україною або порушує мирні домовленості, розпочинає чергове вторгнення чи намагається підірвати уряд України. Якщо Росія й надалі розширюватиме агресію, то поправка Стіва Дейнса передбачатиме заморожування активів та заборону на видачу віз високопосадовцям Росії, включно з Путіним. Поправка також заборонить імпорт до США російських металів платинової групи, нікелю та міді, починаючи з 90 днів після прийняття закону. Заборона на імпорт діятиме до одного року після того, як президент засвідчить, що Росія припинила воєнні дії проти України.

7 серпня сенат США проголосував за законопроєкт Лінсі Грема про санкції проти Росії.  А 16 вересня палата представників остаточно схвалила документ.