За півтора місяця до початку опалювального сезону дві з трьох ключових державних енергетичних компаній України досі працюють під керівництвом тимчасових виконувачів обов’язків.
“Укренерго” вже має повноцінного голову правління (з 1 липня 2025 року компанію очолює Віталій Зайченко), проте в “Енергоатомі” (виробляє понад 50% електроенергії) та “Нафтогазі” (забезпечує близько 80% видобутку газу) управлінська визначеність відсутня.
В умовах війни статус “в.о.” — це не просто формальність:
- послаблений мандат: Тимчасовий статус ускладнює стратегічне планування та ухвалення швидких рішень;
- міжнародна довіра: Складніше залучати фінансування та вести переговори з іноземними партнерами й кредиторами;
- розмита відповідальність: Щоденні рішення щодо ремонтів, накопичення газу, захисту інфраструктури та реагування на обстріли потребують конкретної персональної відповідальності.
Читайте також: Суспільний контроль за адміністрацією Зеленського не працює
Найбільш критичною залишається ситуація навколо “Нафтогазу”, адже саме від нього залежать обсяги видобутку й імпорту газу, наповнення підземних сховищ та стабільне теплопостачання в оселях.
Що потрібно зробити якнайшвидше:
- Провести прозорі конкурси для призначення фахових і незалежних керівників із бездоганною репутацією.
- Надати очільникам компаній повний обсяг повноважень для швидкого реагування на виклики війни.
- Якщо питання кадрової визначеності не вирішується на рівні Кабміну та наглядових рад — невідкладно винести його на розгляд РНБО.
Кадрова стабільність у стратегічній енергетиці — це питання національної безпеки. Ціна помилки цієї зими вимірюється не грошима, а світлом і теплом у домівках мільйонів українців.
Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.