Прем’єр-міністр Сергій Корецький 1 вересня заявив, що уряд запроваджує жорсткий режим економії. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев попередив, що уже в жовтні зарплату бюджетникам – вчителям, лікарям не буде чим платити. Причиною такого одкровення стало те, що Верховна Рада знову не проголосувала за закон про оподаткування посилок. Чи справді Україна на порозі бюджетної кризи та чому ми опинились перед вибором: безподаткові посилки з китайських маркетплейсів чи своєчасні соцвиплати українцям, пояснює Еспресо.
На виплати військовим не вистачає 20 млрд доларів
За даними голови бюджетного комітету ВРУ Роксолани Підласої, за 8 місяців 2026 року до доходів загального фонду держбюджету (без грантів) зараховано 1,7 трлн грн. Недоотримано до плану – 33,1 млрд грн, майже половина з яких (15,6 млрд грн) не надійшла саме в серпні 2026 року.
Депутатка уточнила, що недовиконання є саме за основними бюджетоутворюючими податками і зборами на загальну суму майже 84 млрд грн:
- від ПДВ з вироблених в Україні товарів – на 35,6 млрд грн (або на 14%);
- імпортного ПДВ – на 23,8 млрд грн (або на 5,2%);
- внутрішнього акцизу – на 12,1 млрд грн (або на 12%);
- дивідендів та частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій – на 11,6 млрд грн (або на 17,1%);
- ввізного мита – на 573,8 млн грн (або на 1,3%).
Можна припустити, що надалі ситуація лише погіршуватиметься, оскільки РФ активізувала атаки на підприємства. А чорноморські порти практично заблоковані, що серйозно б’є по експортерах.
Водночас ще у серпня під час спілкування з журналістами президент Володимир Зеленський заявив, що Україні бракує 27 мільярдів доларів США на потреби оборони. При цьому 20 мільярдів – це кошти на грошове забезпечення військових, виплати родинам загиблих і зниклих безвісти та інші напрями.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький пояснив, що дефіцит коштів на оборону виник насамперед через подорожчання війни – Росія посилює атаки, водночас Україні доводиться збільшувати видатки на оборону. Крім того, певна дірка виникла через те, що ексміністр оборони Михайло Федоров на початку року перекинув кошти з грошового забезпечення військових на закупівлю дронів і ракет. Чимало експертів сходяться на тому, що з військової точки зору рішення було правильними – ЗСУ не можуть тримати оборону голими руками. Водночас виникла потреба знайти додаткові кошти на оборону.
Сергій Корецький після вважає, що скоротивши певні видатки бюджету вдасться зекономити 70 млрд грн і скерувати їх на оборону. Тож про “єбачки” і роздачу грошей на різні види підтримки доведеться забути.
Наразі прем’єр не уточнював, які саме програми підуть під ніж, але варто розуміти, що захищені статті – зарплати та пенсії – урізати не можуть. Утім, на них просто може не вистачити грошей. Данило Гетманцев припустив, що це може статись уже в жовтні. І причиною є те, що Верховна Рада не може ухвалити так звані євроінтеграційні закони, від яких залежить виплата міжнародної допомоги.
За словами нардепа через невиконані зобов’язання Україна вже не отримує €4,2 млрд. Окрім того, під загрозою, за його твердженням, опинилися $1,6 млрд за програмою МВФ.
У Верховній Раді вже “черга” з 26 законопроєктів, від яких залежить фінансування
Навіть якби ми ідеально виконували плани бюджетних надходжень, грошей на увесь рік нам все одно не вистачило б. Ще на момент прийняття закону про бюджет-2026 Мінфін зазначав, що потреба у зовнішній підтримці на 2026 рік становитиме 2 трлн 79 млрд гривень.
“Передбачається залучення ресурсів від Світового банку, ЄС, Великої Британії, МВФ та країн «Великої сімки»”, – зазначали у Мінфіні.
Те, що Україна не впорається без підтримки ЄС, розуміли і в Євросоюзі. Європейський Союз ухвалив пакет фінансової допомоги Україні на 2026–2027 роки у розмірі 90 мільярдів євро. І це не було простим рішенням для Європи: аби знайти ці гроші і зібрати необхідну кількість голосів, довелось провести численні переговори, витримати шантаж уряду Орбана. У результаті Україні довелось відновити транзит нафти через “Дружбу”, аби Угорщина і Словаччина проголосували за виділення цієї допомоги. Однак ані ці гроші, ані фінансування МВФ і Світового банку не дають просто так. Кожен транш залежить від виконання певних умов чи так званих “маяків”. І серед них чимало законопроєктів, ухвалення яких ВРУ уже неодноразово провалювала. Зокрема, про оподаткування посилок з закордону. На сьогодні Україні важливий не стільки сам цей податок, як “галочка” від європейських партнерів про виконану умову отримання допомоги.
“Те, що парламент не хоче голосувати ключові законопроєкти з Меморандуму з МВФ, меморандуму зі Світовим банком, ЄС – це велика проблема. Тут або народні депутати візьмуться за голову і почнуть голосувати хоча б за більшу частину законопроєктів, або доведеться різати всі видатки бюджету, і достатньо жорстко. Спочатку доведеться урізати всі видатки пов’язані з допомогою бізнесу, допомогою людям, а потім і соціальні видатки. Це буде серйозна проблема”, – каже у коментарі Еспресо координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.
Утім, зволікає не лише ВРУ. Скажімо, для отримання $1,66 млрд від МВФ до кінця року потрібен, в тому числі, закон про оподаткування цифрових платформ, який у народі оголосили податком на ОLX. Його парламент ухвалив ще на початку червня, однак він досі не підписаний президентом.
Для отримання цього траншу треба також ухвалити зміни до закону про незалежність НКРЕКП і вдосконалення процедур призначення, призначити нових членів Рахункової палати тощо. Загалом, за даними Сергія Корецького, в парламенті вже є 26 законопроєктів, ще 17 уряд має внести найближчим часом, аби отримати міжнародну допомогу вчасно.
“Україна може недоотримати значну частину з 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів, якщо не буде спільної результативної роботи Парламенту та Уряду. Щоб бюджет отримав ці кошти, потрібно ухвалити 44 рішення Уряду та 26 законів, які вже внесені у Верховну Раду та 17 законопроєктів, які мають бути внесені якнайшвидше. Уряд зі свого боку забезпечить виконання всіх 44 рішень до 1 листопада”, – закликав прем’єр.
Недієздатність ВРУ може вилікувати переформатування коаліції
Зрозуміти логіку депутатів, які саботують ухвалення законопроєктів, від яких залежить фінансова підтримка України, складно. На думку Олега Гетмана, у кожного з нардепів свої мотиви.
“Насправді не голосують не тільки за податкові законопроєкти, зокрема про оподаткування посилок. Не голосують важливі інституційні проєкти – наприклад про ВАКС. Частина депутатів уже почали гратись у вибори і керуються принципом – що гірше, то краще. Бо вони піднімуть собі рейтинг, а влада втратить. Частина просто втомились. Ще по частині відкриті кримінальні провадження НАБУ щодо отримання коштів за голосування. Тому вони бояться голосувати за будь-що”, – каже він.
На думку експерта, Верховна Рада, яка працює уже сьомий рік себе вичерпала. Тож ми опинились у складній ситуації, коли і вибори неможливо провести, і нема інструментів, як змусити депутатів працювати.
“На сьомий рік роботи нам уже потрібне перезавантаження влади. Але перевибори через воєнний стан провести не можливо, тому маємо те, що маємо. Парламент працює все гірше і гірше з кожним місяцем. Народні депутати не розуміють чи не хочуть, розуміти, що вони всю країну підставляють, а не лише набирають собі рейтинг. Ситуація насправді неприємна і парламент треба терміново мобілізувати. Що можливо зробити, якби влада на це пішла – перестворити коаліцію. Наприклад замість монобільшості створити її на базі “Слуги народу” + “Голос” + позафракційні. Це було б тимчасовим виходом на рік-два. А у поточному стані опозиція не хоче голосувати, бо це відповідальність влади. Мовляв, ви підписували меморандуми, ви й голосуйте, а у монокоаліції не вистачає голосів. Тому ситуація насправді недобра”.
При цьому до уряду питань менше. На думку аналітика, попередній відпрацював на 4 з 5, якщо говорити про підготовку потрібних рішені.
“На жаль, більшість рішень, потрібних нам для Євроінтеграції, для виконання вимог МВФ та Світового банку йдуть через парламент. Все, що не законодавче, Кабмін зробить. Але який би у нас не був чудовий уряд, він не може змусити депутатів голосувати. Нещодавно міністри особисто приходили в Раду, агітували за ці законопроєкти, але парламент все одно провалив голосування. Бо депутати не відчувають за це відповідальності. Їх не за цей саботаж не можна ані ув’язнити, ані відкрити кримінальні справи. Тому їм без різниці – вони роблять, що хочуть”, – каже Олег Гетман.