“Якщо генеральний директор ВТБ Андрій Костін вимагатиме погашення боргів Wildberries, частка ринку роздрібного гіганта буде розділена між конкурентом Ozon та, можливо, Sber”, – заявляв наприкінці липня російський економічний оглядач Богдан Бакалейко. Утім, схоже Ozon доведеться розділити долю Wildberries, а не його частку ринку. Річ у тім, що після успішних атак по логістичних центрах найбільшого маркетплейсу РФ українські дрони переключились на другого за величиною оператора е-коммерс – компанію Ozon.
Шість логістичних центрів Ozon за три дні
Україна вперше успішно вдарила по Ozon 22 серпня. Тоді “прилеліло” по логістичному хабу в Чапаєвську Самарської області. Це один з найбільших складів у Поволжі, його площа – близько 135 тис. м2. Уже 23 серпня під удар потрапив логістичний центр Ozon в Оренбурзькій області. За повідомленням російської влади, об’єкт був пошкоджений уламками після відбиття атаки. Там Ozon евакуював понад 300 людей і призупинив роботу центру.
Пожежа на логістичному хабі в Дагестані, фото: Exilenova+
А вже в ніч на 24 серпня дрони атакували відразу 4 логістичних центри Ozon:
- Махачкала, Дагестан (виникла велика пожежа, є постраждалі);
- Енем, Краснодар (виникла пожежа);
- Адигейськ, Адигея (персонал евакуювали, але сам об’єкт, за даними Ozon, не пошкоджений);
- Невинномиськ, Ставропільський край (евакуація через загрозу атаки, пошкоджень не зафіксовано).
На атаки відразу відреагував фондовий ринок. За даними Reuters, 24 серпня на Московській біржі акції Ozon впали майже на 30%, а акції її основного акціонера, приватної інвестиційної компанії АФК “Система”, впали більш ніж на 13%.
Чому Wildberries та Ozon важливі для російської економіки
До атак Wildberries контролювала близько 45% російського ринку e-commerce, а Ozon – 30% російського ринку e-commerce. Обидві платформи стрімко виросли після 2022 року, коли заблокували Instagram, через який вів торгівлю малий бізнес.
Разом Ozon і Wildberries формують настільки значну частину російської платформної економіки», що удари по їхніх складах уже виходять за межі історії про два маркетплейси. За оцінкою Reuters, ці компанії разом із меншими конкурентами забезпечують економічну активність, еквівалентну близько 8,5% ВВП Росії. Вони є частиною економічної моделі, яку Кремль розглядав як один із драйверів зростання. З
агалом ринок електронної торгівлі в РФ у 2025 досяг 11,5 трлн рублів, або близько 18,8% усієї роздрібної торгівлі Росії. Тож удари по цих об’єктах суттєво позначаються на роздрібній торгівлі РФ – тому, з чим стикаються пересічні росіяни.
Скажімо, виторг Ozon у 2025 становила близько 998 млрд рублів (+63% за рік), а обсяг продажів через цей маркетплейс оцінюють у 4,2 трлн рублів. Компанія мала 5 млн м2 логістичної інфраструктури, понад 80 тис. пунктів видачі і понад 150 логістичних хабів на території РФ.
Ефект доміно для російської економіки
Удари по складах Ozon і Wildberries – це одночасно удари по сотнях тисяч продавців, чиї товари там зберігаються. За оцінкою старшого наукового співробітника Центру аналізу європейської політики Олександра Коляндри, українські удари по російській інфраструктурі – чи то по нафтовій, чи по “валдберійській” – це проінфляційній дії.
“Що більше ударів по різних об’єктах, тим більше в ціни товарів і, мабуть, послуг закладатимуться ризики від можливості пошкодження українськими дронами, українськими атаками – чи то через будівництво якоїсь системи захисту, чи то через залучення приватних екранних структур, які, я вже не знаю, чим збиватимуть дрони… чи то через страхування, чи то через фактичне закладання у ціну товару можливості його втратити. Тобто я би очікував, що це, особливо якщо повторюватиметься, просто призведе до зростання всіх цін”, – заявив Коляндра.
Другий момент – це хвиля банкрутств. Оскільки багато підприємців втрачають товари, які були придбані за кредитні кошти, вони не зможуть розрахуватись з боргами. А це уже навантаження на банківську систему.
Зрештою, самі маркетплейси також у боргах, як у шовках. За даними Бакалейка, той же Wildberries, мав значні борги перед банками ще до атак дронів. Компанія визнала порушення умов своїх кредитних угод, хоча її кредитори не вимагали дострокового погашення. Значна частина цих боргів належить державному банку ВТБ. На думку Бакалейка, компанію контролює мільярдер Сулейман Керімов, який діє через ВТБ. Wildberries уже так сильно заборгувала держбанку, що цілком залежить від політичної волі, а не ринку. При цьому логічно припустити, що потенційне банкрутство логістичного гіганта може похитнути фінансове становище самого банку, який кредитував Wildberries.
Близькість до влади РФ більше не гарантує безпеки бізнесу
Утім, важливий не лише економічний ефект від ударів по цих маркетплейсах, скільки психологічний. Росіянам все важче вдавати, що війна їх не стосується, якщо сотні тисяч підприємців втрачають товари і гроші через атаки дронів. Як вдало висловився один з користувачів, разом з димом від пожеж Росією “розноситься запах війни”.
Стипендіатка Академії Фонду “Нове покоління Європи” (програма “Росія та Євразія”) Chatham House Наталія Ковальова пише, що атаки українських дронів по логістичній інфраструктурі (як по нафтовій, так і по складах маркеплейсів) б’ють по своєрідній угоді між російською державою та бізнесом: бізнес підтримує державу, а держава забезпечує йому стабільність та безпеку.
“Спільною рисою всіх цих подій є те, що ні малий бізнес, ні політично пов’язані еліти не можуть розраховувати на те, що держава забезпечить стабільне бізнес-середовище – або захистить їх від українських дронів, зростаючих збитків чи втручання самої держави. Права власності ще більш невизначені. А близькість до влади більше не гарантує безпеки”, – пише Ковальова.
Експертка припускає, що можливо, з часом цей тиск дасть про себе знати, і російський бізнес сформує єдиний фронт, виступаючи за необхідність зміни курсу. Але поки що російський бізнес зберігає свою угоду з Кремлем, навіть коли умови стають менш вигідними.
“Для тих західних компаній, які розглядають можливість повернення до Росії після закінчення війни, ця зміна заслуговує на ретельне обмірковування. Бізнес-середовища, яке вони залишили у 2022 році, просто більше не існує”, – заявляє Ковальова.
Ще одним ударом по російському бізнесу став указ Володимира Путіна від 24 серпня. Відповідно до цього указу, держава може брати під свій контроль підприємства, які не можуть ефективно захищатись від українських дронів.
Згідно з указом, держава зможе взяти під контроль фізичні та фінансові активи, а також офіційні права власності, якщо буде визнано, що відповідальні за такі об’єкти організації не виконали свого обов’язку щодо їх захисту та занадто повільно відновлюють їх після будь-якого нападу.
У ньому перераховано паливні, енергетичні, промислові, комунікаційні, транспортно-логістичні об’єкти та інші об’єкти, що вважаються критично важливими для забезпечення безпеки та економічної стабільності держави та населення, як такі, що підпадають під дію нового указу.