Про це йдеться в матеріалах низки видань Радыё Свабода, The Moscow Times, Радіо Свобода, Белта.
Росія та Білорусь синхронно посилюють зв’язки з М’янмою, яка дедалі помітніше перетворюється на одного з важливих партнерів Москви та нового напрямку співпраці для Мінська. Останні події свідчать, що інтерес до країни має не лише дипломатичний, а й цілком практичний характер.
18 серпня російський диктатор Володимир Путін провів у Москві переговори з лідером М’янми Мін Аун Хлайном. Сторони обговорили співпрацю в енергетиці, обороні та економіці. За словами Путіна, Росія розглядає можливість будівництва в М’янмі нафтопереробного заводу, видобутку вуглеводнів і постачання російського скрапленого газу. Також Москва бере участь у проєктах у ядерній та портовій інфраструктурі.
Росія вже кілька років активно зближується з військовою владою М’янми. Москва постачає їй зброю, проводить спільні військові навчання та підтримує режим дипломатично. На тлі західних санкцій М’янма стала для Кремля одним із партнерів, з якими можна розвивати економічні та військово-технічні зв’язки.
Водночас до М’янми дедалі активніше рухається і Білорусь. У липні Олександр Лукашенко здійснив робочий візит до країни, де зустрівся з Мін Аун Хлайном. Самопроголошений президент Білорусі став одним із небагатьох глав держав, які підтримують активні контакти з нинішньою владою М’янми.
Показово, що Мінськ та Нейп’їдо вже проводять не перший раунд переговорів на найвищому рівні. Під час липневого візиту Лукашенка сторони заявляли про намір поглиблювати двосторонню співпрацю.
А сьогодні, 20 серпня, президент М’янми Мін Аун Хлайн прибув до Білорусі з офіційним візитом. Основні переговори з Олександром Лукашенком відбудуться 21 серпня та стосуватимуться розвитку двосторонньої співпраці у промисловості, сільському господарстві, фармацевтиці, науці й освіті. Сторони також обговорять реалізацію дорожньої карти на 2026–2028 роки, нові спільні проєкти та взаємодію на міжнародних майданчиках. За підсумками переговорів планують підписати низку документів у торговельно-економічній, науково-технічній та правовій сферах.
Для Росії М’янма має і конкретну економічну цінність. У 2026 році Москва ратифікувала угоду про заохочення та захист інвестицій між двома країнами, а з січня набрала чинності угода про безвізові поїздки громадян Росії та М’янми.
Таким чином, М’янма поступово стає своєрідною спільною азійською точкою тяжіння для Москви та Мінська. Росія шукає там енергетичні, військові та інвестиційні можливості, тоді як Білорусь розширює контакти з країною, яка, як і сама Росія, перебуває під значним тиском Заходу.
При цьому для Лукашенка зближення з М’янмою має ще один вимір. Білорусь дедалі активніше розвертається до країн Глобального Півдня, а її дипломатична активність багато в чому перетинається з напрямками, які вже активно розвиває Кремль. Мінськ не просто шукає нові ринки — він дедалі частіше заходить туди, де вже проклала шлях Москва.
- Раніше повідомлялося, що Путін на війні в Ірані заробив майже $30 млрд, але це не стало порятунком для російської економіки.