Від початку року РФ посилила атаки на АЗС у прифронтових областях України. Зокрема, за повідомленням політолога Віктора Бобиренка, на Сумщині практично знищена мережа транзитних автозаправних станцій на основних трасах. Схожа ситуація і в інших прифронтових областях. Є території, де в радіусі 100 км немає жодної вцілілої АЗС. Ситуація може суттєво погіршитись, коли знову повернуться масові відключення світла і буде потреба у пальному для генераторів. Наскільки критичним для забезпечення логістики у прифронтових регіонах і потреб населення може бути дефіцит пального через атаки на АЗС та які варіанти розв’язання цієї проблеми, у матеріалі Еспресо.
Понад 200 АЗС уже зазнали влучань ворожих ракет і дронів
“Протягом останніх тижнів і Росія, і Україна завдали ударів по заправках, щоб ускладнити дорожню логістику. Мені вдалося нанести на карту 200 пошкоджених або зруйнованих українських заправок та 50 пошкоджених або зруйнованих російських заправок. Росія має явну перевагу в цій ударній кампанії, але одна з причин полягає в тому, що їй не вистачає засобів для ударів по мобільних бензовозах, тоді як Україна завдає ударів по набагато більшій кількості бензовозів і меншій кількості заправок (також у нас менше доказів ударів по російських заправках)”, – написав французький військовий OSNT-аналітик Клеман Молін.
Карта українських та російських АЗС, які зазнали атак, фото: x.com/clement_molin
Утім, експерт з паливного ринку Леонід Косянчук у коментарі Еспресо закликав не драматизувати ситуацію. Крім того, він вважає атаки по АЗС не ефективними, тому намагатись “зрівняти рахунок” і намагатись уразити таку ж кількість АЗС в Росії немає сенсу.
“Насамперед треба розрізняти знищені і пошкоджені АЗС. 95% АЗС, які були вражені дронами, не знищені, а пошкоджені. Резервуарний парк АЗС – під землею. Насосна група – під землею. Трубопроводи теж. Страждають тільки навіси, паливно-роздавальні колонки і операторські. Тобто наземна інфраструктура. А її відновити не складно, хоча на це потрібні кошти, – каже він. – Власники АЗС розуміють, що нічого держава їм не компенсує і ніхто допомоги не дасть ніякої, тож самі досить швидко відновлюють заправки”.
Водночас складніша ситуація зі скрапленим газом.
“Річ у тім, що відповідно до чинних ДБН резервуари зі скрапленим газом стоять на поверхні. Вони не повинні бути ні накриті, ні обваловані, – нічого. Тобто цистерна має бути на поверхні, пофарбована в білий або сріблястий колір, – щоб не нагрівалась. І це проблема, бо якщо в цю цистерну прилетіло, то і пожежа буде велика, і відновленню ця цистерна вже не підлягає”, – каже Леонід Косянчук.
Пересувні заправки замість АЗС
Через те що у багатьох прифронтових громадах знищені чи пошкоджені усі АЗС, пальне для комунального транспорту доставляють бензовозами. На Сумщині ще у липні почали працювати мобільні заправки. Зокрема, у Тростянецькій громаді на час відновлення пошкоджених АЗС була розгорнута мережа мобільних точок для придбання пального для автомобілів. Для цього використовували невеликі автозаправні машини, які переїжджали з місця на місце.
За словами Леоніда Косянчука, чимало комерційних структур уже хотіли б ставити свої мобільні заправки, але наразі їхня діяльність не врегульована на законодавчому рівні.
“Діяльність мобільних АЗС прямо не заборонена законом, але вони не відповідають вимогам щодо отримання ліцензії на продажу пального. Бо АЗС має бути прив’язана до якоїсь адреси конкретної, чи, наприклад, 126-го кілометра такої-то траси”, – каже експерт.
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, що для громад, де російськими ударами знищені всі АЗС, готують законний механізм роботи мобільних заправок.
“Заступниця міністра фінансів Світлана Воробей повідомила, що вже є громади, зокрема в Сумській та Чернігівській області, де зруйновано 100% стаціонарних АЗС. Частина операторів відмовляється їх відновлювати, після чого заправки знову залишаються цілями для ударів”, – розповіла вона.
Мінфін разом із ДПС, органами місцевого самоврядування та паливним бізнесом готує зміни до закону, які дозволяють легально використовувати мобільні заправні комплекси в громадах, де стаціонарні АЗС знищені або їх робота небезпечна.
“За словами заступниці міністра, це також питання безпеки: стаціонарні точки продажу пального стоять цілями для нападу, на місцях гинуть люди. Тому потрібний контрольований і законний продаж пального з пересувних АЗС, який дозволить забезпечити громаду пальним без постійного відновлення зруйнованих заправок”, – повідомила депутатка.
Бензовози – ціль для ворожих дронів
Водночас безпека мобільних заправок – також складне питання.
“Бензовоз на трасі у прифронтовому районі – це також приваблива ціль для ворожих дронів. І найскладніше питання – безпека водіїв. Антидронові сітки не є достатнім захистом, бо що як туди машина заїжджає, так туди може і дрон підлетіти, – каже Леонід Косянчук. – Потурбуватись про безпеку працівників і клієнтів АЗС можна хіба що ставлячи якісь мобільні укриття. Що вже роблять, до речі”.
За його словами, мобільні заправки – це лише один з варіантів вирішення ситуації з доставкою пального, але не панацея.
“Мобільні заправки – це не альтернатива АЗС, а лише вихід з ситуації, що складалась. Адже і до АЗС треба доставити пальне. Думки, як виходити з цієї ситуації, є різні. Навіть щодо адресної доставки через систему Glovo чи схожу. Тобто адресна довозка пального до споживача. Можливо, і до цього дійде, – каже Леонід Косянчук. – Тому ситуація складна. Можуть бути затримки з логістикою пального у прифронтових регіонах, але трагедії немає”.