Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук у проєкті “Тепер голове” на Еспресо.
Україна розглядає додаткові технології для зберігання зерна через ризик нестачі потужностей у період збору пізніх культур. Одним із варіантів можуть стати полімерні рукави, розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі Еспресо.
За його словами, зараз ситуація зі зберіганням ще не є критичною, однак восени проблема може загостритися через значні обсяги нового врожаю та залишки минулого сезону.
“У нас на сьогоднішній день ще не стоїть гостре питання, але восени це питання буде стояти гостро, тому що ми зайдемо в збір кукурудзи і в цьому сезоні показник теж має бути досить хороший — порядка 33 мільйонів тонн”, – зазначив Денис Марчук.
Він додав, що додатковий тиск створюють перехідні залишки зерна, які не вдалося реалізувати раніше.
“У нас ще є перехідні залишки досить високі минулого сезону, які не вдалося реалізувати – до 10 мільйонів тонн. Це теж дуже тисне і на зберігальні системи, і на ціну”, – пояснив експерт.
За словами Дениса Марчука, одним із рішень можуть стати полімерні рукави, які дозволяють тимчасово зберігати великі обсяги агропродукції.
“Як варіант сьогодні обговорюється можливість запровадження на підприємствах таких моментів з полімерними рукавами. Це така технологія, яка дає можливість зберігати до 200 тонн продукції в одному мішку”, – розповів він.
Водночас Денис Марчук наголосив, що забезпечити всі господарства такими засобами одночасно неможливо. Особливо складна ситуація, за його словами, у прифронтових регіонах.
“Ми, як Всеукраїнська аграрна рада, зараз дуже активно шукаємо через донорів, щоб ці мішки були направлені в першу чергу на прифронтові території, тому що там найгірша ситуація: вибито все, зберігальних систем небагато”, – сказав представник аграрної ради.
Також Денис Марчук заявив, що автомобільний транспорт не здатен замінити морські перевезення зерна.
“Об’єми дуже маленькі. Автомобільний транспорт – це в кращому випадку. За липень ми отримали статистику – порядка до 300 тисяч тонн вигрузки, при тому що потрібно відвантажувати не менше 5 мільйонів тонн”, – зазначив він.
За його словами, альтернативою частково може бути Дунайський напрямок, однак він також не вирішує проблему повністю.
“Дунай теж альтернатива, але, умовно, 50% від того, що потрібно було б. Тому, якщо вдасться, звичайно, всі будуть користуватися, хоч і дорожче, але це не вирішує глобальну ситуацію”, ” пояснив Денис Марчук.
Він також наголосив, що ситуація з українським експортом зерна має міжнародний вимір, оскільки наслідки російських атак можуть відчути не лише українські аграрії.
“Проблема економічна буде не тільки в аграріїв, проблема буде голоду для багатьох країн світу. Порядка 6–7% продовольчої пшениці йшло з території України, більше 11% кукурудзи. А це великі об’єми для країн Азії, Африки, Близького Сходу”, – підсумував Денис Марчук.
Атаки РФ на порти України
Росія регулярно атакує українські порти та портову інфраструктуру, намагаючись зірвати морський експорт України. Після виходу РФ із Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року удари по портах Одеської області та Дунаю стали системними.
Попри обстріли, Україна продовжує роботу власного морського коридору, через який здійснюється експорт аграрної продукції. Внаслідок російських атак пошкоджуються портова інфраструктура, цивільні судна та зернові термінали, що створює загрозу українському експорту й світовій продовольчій безпеці.
Посилення російських атак на судна змусило частину судновласників утриматися від заходів до портів України.
28 липня Росія втретє атакувала цивільне судно під прапором Ліберії, яке перебувало на якірній стоянці на підходах до Одеського порту.
Простій портів Великої Одеси щодня затримує відвантаження українських товарів, загальною вартістю приблизно $70 млн.