Про це повідомив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
“Чому саме газові модулі? По-перше, це один із найбільш ризикових елементів на АЗС. Скраплений газ є легкозаймистим, а пошкодження такого обладнання може створити підвищену пожежну або вибухову небезпеку. Навіть обмежене ураження може призвести до пожежі, евакуації, зупинки роботи станції та сильного психологічного ефекту”, – наголосив він.
Експерт пояснює, що ці модулі часто є найбільш помітними елементами на АЗС, і якщо дрони використовують оптичні камери та елементи комп’ютерного зору – ефективність розпізнавання залежить від видимості, освітлення, контрасту й характерних ознак об’єкта.
“По-третє, для агресора це спосіб тиску не лише на паливний ринок, а й на населення. Мета може бути не в тому, щоб одразу створити дефіцит пального, а в тому, щоб посіяти страх: щоб люди боялися навіть звичайної заправки автомобіля”, – зазначив Омельченко.
Директор енергетичних програм підкреслює, що наразі немає підстав говорити про системний дефіцит пального. У Харкові продовжують працювати не пошкоджені АЗС.
Однак він звернув увагу на локальні ризики, як-от зміна графіків роботи, закриття окремих станцій, коли навантаження на інші АЗС буде зростати.
За його словами, важливим аспектом є і конкуренція на паливному ринку, оскільки преміальні АЗС мають більше ресурсів для захисту, навчання персоналу, резервного живлення й комунікації з клієнтами. Вони зазвичай більш впізнавані, проте “їхня головна проблема — обмежений капітал на захист”.
“Тому держава не повинна запроваджувати такі вимоги, які зможуть виконати лише великі преміальні мережі. Інакше частина малих та бюджетних АЗС просто піде з ринку. Для споживача у прифронтовому регіоні це означатиме менше точок продажу, вищі ціни, більші черги й гіршу доступність пального”, – резюмував Омельченко.