Податок на додану вартість – які зміни для ФОПів і бізнесу ухвалила Рада


Про голосування за законопроєкт повідомив Ярослав Железняк. Деталі розповіли у Міністерстві фінансів.

Які зміни передбачає законопроєкт про ПДВ

Верховна Рада 11 листопада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №16037-д, який передбачає спрощення адміністрування податку на додану вартість (ПДВ). За відповідне рішення проголосували 273 народні депутати.

Згідно з документом, платники ПДВ зможуть отримувати податкову звітність і накладні з уже заповненими даними. Їх формуватимуть на основі інформації, яка є в електронних системах Державної податкової служби. Які саме дані використовуватимуть і в якому обсязі, визначатиме Міністерство фінансів.

Також передбачено такі зміни:

  • ФОПи, зареєстровані платниками ПДВ, зможуть самостійно обирати звітний період – місяць або квартал.
  • Поріг для призначення документальної перевірки щодо декларування бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ збільшать зі 100 тис. грн до 1 млн грн.
  • Платники зможуть складати зведену податкову накладну, якщо отримана за місяць передоплата за товари чи послуги перевищує вартість фактичних постачань, які мають ритмічний або безперервний характер. Таке право також передбачене для постачальників товарів і послуг, обсяг яких визначають за показниками приладів обліку.
  • Платники податків зможуть оскаржувати суми зобов’язань, нараховані за результатами документальних перевірок. Водночас, якщо рішення ухвалять на користь податкового органу, доведеться сплатити штрафи та пеню в повному обсязі.
  • Підприємства, які реорганізуються шляхом перетворення, зможуть переносити від’ємне значення ПДВ до податкового кредиту без попереднього підтвердження документальною перевіркою.

Крім того, зміниться один із критеріїв для віднесення платників до категорії бізнесу з високим рівнем дотримання податкового законодавства – так званого “білого бізнесу”. Замість 12 звітних податкових періодів для цього враховуватимуть чотири квартали.

Які вимоги запровадять для податкових накладних

Законопроєкт також встановлює додаткові вимоги до оформлення податкових накладних під час продажу окремих товарів.

Зокрема, під час реалізації транспортних засобів, які належать до товарних позицій 8702–8705 згідно з УКТ ЗЕД, у накладних потрібно буде вказувати VIN-код. Це стосується легкових і вантажних автомобілів, автобусів та спецтехніки.

А під час продажу смартфонів та інших мобільних телефонів необхідно буде зазначати міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання – IMEI.

Окремі положення стосуються оподаткування доходів від продажу транспорту фізичними особами. Так, дохід від продажу або обміну протягом року легкового автомобіля, мотоцикла чи мопеда не оподатковуватиметься, якщо людина володіла транспортним засобом понад 183 дні від дати його державної реєстрації. Ця норма не поширюється на транспорт, отриманий у спадщину.

В інших випадках податок за ставкою 5% або 18% сплачуватимуть з урахуванням періоду перебування майна у власності.

Коли запрацюють нові правила

Також законопроєкт передбачає тимчасове спрощення для імпортерів сигарет. До 31 грудня 2026 року вони зможуть купувати акцизні марки без обмежень на накопичення запасів тютюнових виробів (антифорстолінгових обмежень).

Крім того, документ узгоджує податкове законодавство зі змінами у сфері іпотечних облігацій.

У Міністерстві фінансів зазначили, що законопроєкт розробили для виконання міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом. Його ухвалення є однією з ключових умов для отримання макрофінансової допомоги від ЄС і фінансування від МВФ.

Після підписання президентом закон набуде чинності наступного дня після офіційного опублікування. Водночас частина його положень почне діяти з 1 січня 2027 року, а ще частина – з 1 липня 2027 року, але не раніше набрання чинності законом “Про сек’юритизацію та облігації з покриттям”. 

Рада підвищила податок на прибуток банків: що відомо

  • У 2027 році ставка податку на прибуток банків зросте з 25% до 50%. Очікується, що це принесе державному бюджету додаткові 38,5 млрд грн, які спрямують на фінансування безпеки й оборони.
  • Законопроєкт також передбачає заборону зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків попередніх податкових періодів.