Про це в статті пише редакторка відділу економіки ZN.ua Юлія Самаєва.
Когенераційні установки — це відносно невеликі енергетичні комплекси, які одночасно виробляють електричну й теплову енергію з одного джерела палива, зазвичай газу. Їх монтаж протягом останніх років є одним із пріоритетів розвитку української енергетики. Потужність у 1500 МВт — це 70–80% пікового зимового споживання столиці, а розосередження установок на понад десяти локаціях зробило б їх стійкими до ударів, пояснює авторка.
Втім, за її словами, встановити такі установки можна не будь-де.
“Будь-де встановити газові когенераційні установки не вийде — потрібен доступ до мережі середнього тиску. Такі точки входу у столиці є, але їхня кількість обмежена, як і кількість більш-менш придатних для розміщення ділянок. Все ж це не піч-буржуйка, а доволі об’ємний комплекс обладнання. Київ, не переглядаючи чинних регламентів, міг собі дозволити встановлення десятка, не більше, таких КГУ. Але це був би дуже хороший результат з огляду на нинішні обставини”, — пояснює авторка.
Час, на її думку, не обов’язково мав стати на заваді. Увесь процес у середньому триває 8–10 місяців: 1,5–2 місяці на замовлення обладнання, ще близько пів року на його доставку та паралельну підготовку майданчика, а потім понад місяць на монтаж і запуск.
“Відомі випадки, коли енергетикам вдавалося впоратися і за шість місяців, але це радше виняток, ніж правило. Утім, навіть за нашого нинішнього вкрай вузького вікна можливостей часу могло б вистачити: якби замовляти обладнання почали ще у квітні, до листопада встигли б змонтувати”, — підкреслює Юлія Самаєва.
Авторка вважає, що влада не має переконливого пояснення, чому установки не змонтували до початку зими. За інформацією джерел видання, найкращі точки середнього тиску нібито “зафрахтовані” однією компанією, але оформлення жодного з майданчиків не завершене, і навіть підготовчі роботи не ведуться. До цього опалювального сезону компанія точно не встигає.
“Таким собі мінімонополістом когенерації в Києві, схоже, є фірма “ФАЙЄР ЕНЕРДЖІ”, очолювана Віктором Куртєвим”, — пише авторка.
Отже, за оцінкою Юлії Самаєвої, часу на когенерацію в Києві вистачало, але до зими не збудували жодної установки, а ринок так і не сформувався, і найкращі майданчики, схоже, вже зайняла одна компанія.
Підготовка Києва до зими: що відомо
12 жовтня президент Володимир Зеленський провів Ставку щодо підготовки до зими та заявив, що станом на середину жовтня майже в усій державі, навіть у прикордонних і прифронтових областях, виконання планів стійкості вище, ніж у Києві. Наступного дня він розпочав консультації з представниками безпекового сектору, бізнесу й самоврядування та анонсував рішення щодо зміни алгоритмів управління столицею.
13 жовтня міського голову Києва Віталія Кличка викликали до Верховної Ради через проблеми з підготовкою міста до опалювального сезону, а сам мер у відповідь заявив, що столиця готова до зими.
14 жовтня Кличко під час виступу в парламенті звинуватив уряд у замороженні платежів, які виділяли на захист об’єктів “Укренерго” та протиповітряну оборону столиці. За його словами, від початку року по системі енергозабезпечення Києва зафіксували майже 50 влучань ракет і безпілотників.
Того ж дня директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко розповів, що київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 готові до опалювального сезону, але в разі нових російських ударів без тепла можуть залишитися від 2500 до 3000 будинків із 15 тисяч у столиці. Торік без резервного захисту було близько 70% міста, тепер приблизно 20%, а щоб суттєво захистити Київ, потрібно близько трьох років і приблизно €1 млрд, сказав експерт.
16 жовтня Кличко повідомив, що в столиці розпочався опалювальний сезон, спершу для закладів соціальної сфери. Проте в частині Дарницького й Дніпровського районів тепла немає через пошкодження енергооб’єкта внаслідок російських ударів.