Про це в етері Еспресо та Slawa.TV розповів генерал Пекка Товері, ексголова військової розвідки Фінляндії, депутат Європарламенту в інтерв’ю ведучому програми “Студія Захід” Антону Борковському.
За словами Товері, домовленість Трампа з Путіним не забезпечує очікуваного результату ані для американського ринку пального, ані для світових ринків. Спочатку її представляли як інструмент зниження цін на дизель у США, однак згодом, коли стало зрозуміло, що передбачених обсягів недостатньо, аргументація змінилася. Тепер, зазначив він, незрозуміло, якого саме ефекту від угоди очікують у Вашингтоні.
“Схоже, адміністрацію Трампа фактично втягнули в угоду, яка зовсім не відповідає його початковим очікуванням”, — зауважив ексголова військової розвідки Фінляндії.
Водночас, на думку Товері, основний акцент змістився на спроби змусити Україну погодитися на переговори на умовах Росії. Для цього США, за його словами, можуть використовувати обмеження доступу до Starlink, припинення передавання розвідувальної інформації та погрози скоротити подальшу допомогу.
“Складається враження, що нині адміністрація Трампа фактично працює в інтересах Путіна”, — наголосив Товері.
Чому риторика Трампа знову змінилася
Проміжні вибори до конгресу США відбудуться 3 листопада 2026 року. Американці обиратимуть усіх 435 членів Палати представників і третину сенату. Результати голосування визначать, яка партія контролюватиме конгрес упродовж наступних двох років.
Дональду Трампу потрібна політична перемога напередодні проміжних виборів до конгресу. На тлі невдоволення американців цінами на пальне президент шукав спосіб продемонструвати результативність своєї політики.
Трамп заявив, що розглядає можливість заборонити експорт дизельного пального зі Сполучених Штатів. Він пов’язав зростання цін на дизель передусім із російсько-українською війною.
Професор Мангеттенського університету Ігор Айзенберг пояснив, що Трамп намагається перекласти на Україну відповідальність за високі ціни на пальне, хоча серед головних причин подорожчання — війна з Іраном і блокування Ормузької протоки.
9 жовтня Трамп повідомив про “надзвичайно успішну” розмову з Володимиром Путіним. Після цього США тимчасово дозволили експорт російського дизельного пального. Політолог Юрій Богданов пов’язав домовленість із прагненням Трампа здобути політичні дивіденди перед виборами.
Інформаційна атака США на Україну
10 жовтня Axios повідомило, що американські представники нібито погрожували припинити передавати Україні розвіддані, якщо вона продовжить атакувати російські НПЗ. Представник США це заперечив. Того ж дня Трамп закликав Україну обрати нового президента, звинувативши Володимира Зеленського в небажанні укладати угоди. Політолог Максим Розумний пояснив, що така риторика може бути спробою Трампа втримати підтримку виборців.
Зеленський розкритикував домовленості Трампа з Путіним щодо російського дизелю. Також український президент відповів на звинувачення щодо впливу ударів по російських НПЗ на ціни на пальне, заявивши, що Україна готова припинити такі атаки, якщо Росія зупинить удари по українській енергетиці.
Трамп оголосив мир, про який ніхто не чув
11 жовтня Трамп оголосив про енергетичне перемир’я між Росією та Україною. Водночас Зеленський, за повідомленням Axios, не знав про цю заяву, але був готовий підтримати перемир’я за згоди Росії. Голова комітету Європарламенту з питань оборони та безпеки Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн заявила, що заклики Трампа до відставки Зеленського грають на руку Путіну.