Зрозуміло, що переважно у фейсбуці й левова частка з них, якщо копнути — фізично, навіть перебувають не в Україні.
Паніка зрозуміла.
Балістики не збиваємо, інтенсивність ударів із двох сторін зростає, медіа нагнітають, російські агенти це активно тиражують.
Найцікавіше питання – “треба зупиняти цю війну“…
Жодного разу не отримав зрозумілої відповіді, на запитання — як саме? Що пропонується?
Одні кажуть, треба залишити Донецьку область, евакуювати людей, залишити оборонні споруди… чомусь вважаючи, що на цьому все саме зупиниться.
Інші говорять про пошук компромісу з агресором та прийняття запропонованого ним плану (не деталізуючи та не уточнюючи його і наслідки цього).
На моє головне питання — чи розуміють наслідки такого компромісу, і чи пам’ятають досвід Бучі? – отримую виверження, що я розв’язую війну і люди, які загинуть в майбутньому, будуть на моїй совісті…
Читайте також: Початок кінця Росії. І початок нової України
Моралізувати не хочу, але тезово напишу свою думку, щоб більше не повертатися.
1. Війна Росії проти України розпочалася не 2022 року і не 2014-го. Як мінімум, ця війна з 1169 року, коли суздальський князь Андрій Боголюбський пограбував і спалив Київ.
Історики часто називають це символічним кінцем політичної єдності Стародавньої Русі.
Як максимум з 1686 року, — коли Московія отримала офіційний контроль над Києвом у 1686 році за умовами “Вічного миру” між московським царством та Річчю Посполитою.
Недоімперія згодом забрала собі назву Русь та історію Києва та Київської Русі.
Тому поки існує незалежний від них Київ, у них немає жодного права на “Хрещення Русі”, історію “європейської держави” – спадкоємця “Київської Русі”.
2. Бжезинський, пам’ятаєте, казав, що Росія без України не є Імперією.
Тому відсутність контролю Росії над Україною чи, в принципі, існування України як незалежної держави – критичний ризик для всієї міфології Росії, а отже, і для її існування.
3. Яким може бути компроміс з убивцею, який прийшов тебе вбити та забрати все твоє майно?
А він прийшов саме вбити тебе!
Відповідь ви знаєте, навіть якщо не хочете собі зізнатися…
4. Будь-які розмови про “досягнення цілей СВО” – відвертання уваги.
Карликовий диктатор не може показати свою слабкість. Його завдання — показати своїм рабам, слугам та іншим лідерам, що він жорсткий, сильний правитель.
Читайте також: Наступна perestroika почнеться не в Москві
А це означає, що будь-яке тимчасове перемир’я – лише перепочинок перед остаточним жорстоким показовим вбивством на телекамери для всього світу.
5. Це означає, що будь-який компроміс – це смерть України. швидка чи розтягнута у часі.
6. Але Україна та українці вже виграли та не програють.
- Українська нація монолітна та сильна, як ніколи;
- українська армія – найсильніша в Європі;
- український ОПК виробляє найактуальнішу продукцію для захисту України та Європи та прогрес не зупиняється (повірте, є рішення, які й Пентагону не снилися);
- ми стали суб’єктом, до думки якого прислухаються у світі, і в нас уже є “козирні карти”.
7. Як би важко нам не було, ми переможемо.
- Російська економіка тріщить по швах;
- українські санкції від ССО, СБУ, ГУР та ЗСУ прискорюють колапс їхньої економіки;
- підтримка Україні не падає;
- кіл-зона зростає і шансів зрушити її дедалі менше.
Мій прогноз – наступні 6 місяців вирішальні.
Найскладніші, але ми впораємося та переможемо. з Божою допомогою та з силою та духом українського народу.
Ви знаєте, Боженька любить Україну.
“Повість минулих літ” змальовує подорож апостола Андрія з Криму до Рима, під час якої він пророкує появу великого міста на київських горах. Святий пророче провістив, що на цих пагорбах засяє Божа благодать і постане безліч церков.
У Росії ж до кінця року розпочнуться вже системні проблеми в економіці та енергетиці. Весна буде максимально критичною, якщо пройдуть зиму.
Ми зиму пройдемо. Вони не факт.
Тому всепропальники з-за кордону – або беріть до рук зброю та експертно коментуйте у лавах ЗСУ. Або закрийте свої роти.
Про автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.