Про це на своїй facebook-сторінці повідомив адвокат інкасаторів Лорант Горват.
Справу закрили через відсутність складу злочину
Під час розслідування слідчі перевіряли походження готівки й золота, зазначених у матеріалах справи, а також банкнот і дорогоцінних металів, виявлених під час перевірки.
У підсумку встановили, що активи були пов’язані з міжбанківською операцією між Raiffeisen Bank International AG та АТ “Ощадбанк”. Raiffeisen Bank International AG документально підтвердив походження проданих і поставлених банкнот і дорогоцінних металів, а також факт оплати їхньої вартості Ощадбанком.
Слідчий орган дійшов висновку, що зібрані під час кримінального провадження докази підтверджують: банкноти й дорогоцінні метали не мають кримінального походження. Також не виявили обставин, які ставили б під сумнів законність походження активів і джерела коштів.
У зв’язку з відсутністю складу злочину провадження за підозрою у відмиванні грошей було припинено. Інших ознак кримінального правопорушення слідство також не виявило.
Водночас триває розслідування справи щодо незаконного затримання українських інкасаторів, у якій підозрюють колишнього генерального директора TEK Яноша Хайду.
Як наголосив адвокат, припинення провадження у справі про відмивання грошей може мати додаткове юридичне значення для оцінки обставин затримання й посилює версію про можливий політичний мотив таких дій.
Сибіга: “Це кінець брехні Віктора Орбана”
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, коментуючи це повідомлення, назвав закриття справи “передбачуваним кінцем брехні Віктора Орбана”.
Він зауважив, що це також є попередженням усім іншим про те, що “ставки на антиукраїнську риторику заради внутрішньої вигоди приносять лише політичну поразку та ганьбу”.
“Однак ця історія має мати продовження і за межами публічного сорому. Кожен, хто причетний до фабрикації цього фарсу та незаконного затримання наших людей і державного майна, повинен бути притягнутий до відповідальності”, – наголосив міністр.
Що відомо про ситуацію з українськими інкасаторами в Угорщині
5 березня 2026 року в Угорщині затримали два броньовані інкасаторські автомобілі Ощадбанку. Це сталося під час регулярного перевезення іноземної валюти та банківських металів між австрійським Райффазен банком та Ощадбанком України. У транспорті перебували семеро співробітників інкасації. Також там були 40 мільйонів доларів, 35 мільйонів євро та банківське золото.
6 березня Україна повернула сімох затриманих в Угорщині працівників Ощадбанку. Міністерство закордонних справ заявило про грубі порушення прав інкасаторів під час затримання.
Ощадбанк заявив, що вживатиме правових заходів для повернення затриманих в Угорщині $40 млн, €35 млн, 9 кг банківського золота, а також двох інкасаторських авто.
12 березня повідомлялося, що Угорщина повернула Україні затримані інкасаторські машини без готівки та золотих зливків.
У середині березня юридичний представник Ощадбанку подав скаргу до Центральної слідчої прокуратури Угорщини за підозрою у зловживанні службовим становищем та терористичному акті у зв’язку із захопленням інкасаторських авто та вилученням готівки і золота 5 березня.
Голова правління Ощадбанку Юрій Каціон заявив, що банк призупинив перевезення готівки з Європи після інциденту із затриманням українських інкасаторів в Угорщині.
8 квітня Ощадбанк заявив, що угорське Національне податкове та митне управління (NAV) сфальсифікувало відео, оприлюднене як доказ у справі щодо незаконного утримання в Угорщині коштів і цінностей банку, вилучених на початку березня.
6 травня, вже після парламентських виборів, які призвели до зміни влади в країні, Угорщина повернула Ощадбанку $40 млн, €35 млн і 9 кг9 кг золота.
17 червня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наказав провести внутрішнє розслідування справи про так званий золотий конвой у Національному податковому та митному управлінні та Центрі боротьби з тероризмом через імовірні численні правові порушення