Про це повідомляє центральний банк Південної Кореї, передає Yonhap.
За оцінками установи, ВВП КНДР у 2025 році зріс на 3,5% після 3,7% у 2024-му і 3,1% у 2023-му. Таке зростання пояснюють поєднанням розширеної співпраці з Росією, зростання торгівлі з Китаєм та державних інфраструктурних проєктів; представник банку окремо наголосив, що саме завдяки цьому реальний ВВП Півночі вперше перевищив рівень 2017 року — момент запровадження санкцій ООН.
Найбільше зросла гірничодобувна і переробна промисловість — на 4,9%, зокрема за рахунок нарощування виробництва зброї для Росії, тоді як зростання кількості російських туристів підтримало харчову галузь.
Будівельний сектор виріс на 6,3% через нежитлове будівництво та державні роботи в межах регіональної програми розвитку, яка передбачає щороку зводити сучасні лікарні у 20 містах і повітах. Сфера послуг додала 1,8%, сільське господарство — 3,6%.
У структурі ВВП на гірничодобувну і переробну промисловість припадає 30,1%, на сферу послуг — 29,6%, на сільське господарство — 21,2%. Номінальний валовий національний дохід КНДР у 2025 році становив 48,5 трлн вон ($33,79 млрд) — лише 1,8% від показника Південної Кореї (2717,1 трлн вон). Дохід на душу населення в Північній Кореї сягнув 1,87 млн вон, тобто близько 3,6% від південнокорейського показника (52,57 млн вон).
Нагадаємо, після підписання договору про стратегічне партнерство між Кім Чен Ином і Володимиром Путіним у червні 2024 року Пхеньян направив на війну проти України близько 15 тис. бойових військових.
Як розвивалася військова співпраця Росії й Північної Кореї
Перші північнокорейські військові з’явилися в Росії ще восени 2024 року: 31 жовтня стало відомо, що Пхеньян відправив до РФ трьох генералів, а вже 1 листопада Зеленський заявив, що перші тисячі північнокорейських солдатів перебувають неподалік українського кордону — за тиждень до цього ГУР повідомляло про перекидання понад 7 тисяч бійців КНДР ближче до лінії фронту.
У листопаді 2024 року в ГУР повідомляли, що Росія вже отримала від КНДР понад 100 балістичних ракет малої дальності та більше сотні артилерійських систем, а заступник постпреда США в ООН попереджав, що Пхеньян готується передати Москві додаткові балістичні ракети. У грудні того ж року з’явилася інформація про можливу передачу Росії ракетних комплексів середньої дальності KN-15 — це вже наступний щабель після ракет малої дальності KN-23/24, якими РФ обстрілює українські міста від початку 2024 року.
Втім, бойова ефективність цих підрозділів залишалася під питанням: за оцінками розвідки Південної Кореї, з 11 тисяч направлених у Курську область бійців КНДР близько 300 загинули і 2700 отримали поранення, а північнокорейські військові в РФ скаржилися на нестачу їжі. Політик Марк Фейгін зазначав, що, попри ризики, КНДР, відправляючи десятки тисяч своїх військових на війну на боці Росії, отримає мільярдні прибутки.
У квітні 2025 року аналітики пояснювали, як Північна Корея завдяки цій співпраці перетворюється на потужну воєнну силу: країна нарощує виробництво ракет різної дальності — від здатних уражати Південну Корею й Японію до міжконтинентальних, теоретично здатних сягнути території США.
У липні 2026 року президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія хоче отримати від Північної Кореї ще 30 тис. військових та нові пускові установки для балістичних ракет — і назвав це загрозою не лише для України, а й для всієї Азії.