Про це пише Business Insider.
Видання проаналізувало супутникові знімки, теплові карти, дані про судноплавство та військові карти, щоб показати, як змінюється баланс сил в Арктиці. Скорочення морського льоду відкриває нові судноплавні маршрути й доступ до масштабних запасів нафти, газу та критичних мінералів, тому регіон стає однією з найшвидше зростаючих арен геополітичного суперництва у світі.
За даними видання, контраст важко не помітити. Знімки терміналів для скрапленого газу на Ямалі, розширених арктичних авіабаз та найбільшого у світі флоту криголамів показують, наскільки розгалужену мережу інфраструктури вибудувала Росія в регіоні за останні десять років — від видобутку й перевалки газу до логістики, здатної працювати цілий рік у складних кліматичних умовах Півночі.
Ті самі знімки фіксують протилежну картину з боку США: застарілі американські криголами, частина яких вже виробила ресурс, покинуті військові об’єкти на Алясці та помітно скромнішу військову присутність у Гренландії. За даними Business Insider, ці розбіжності десятиліттями накопичувались через те, що Вашингтон не розглядав Арктику як пріоритетний напрямок — тоді як Москва системно нарощувала там інфраструктуру подвійного призначення, яка обслуговує одночасно й комерційні, і військові інтереси. Тепер, коли регіон відкривається через танення льодовиків, США намагаються якнайшвидше скоротити цей розрив, поки він не став непереборним.
Арктичний форпост Росії: інфраструктура проти оборони
Нагадаємо, саме економічний потенціал регіону — можливість скорочувати шляхи для найбільшого на планеті вантажного транспорту, кораблів, — пояснює зростання інтересу найбільших країн світу, включно з Росією і США, до Арктики: обидві держави входять до складу Арктичної ради з восьми країн.
Саме цей потенціал Росія й монетизує через “Ямал СПГ” — найбільший газовий об’єкт Сибіру: розслідування Greenpeace показувало, як атомні криголами державного “Атомфлоту” супроводжують танкери зі скрапленим газом звідти в обхід санкцій – до європейських компаній, зокрема Shell.
Але військова складова цього форпосту виявилась вразливішою, ніж здається: Росія перекидає комплекси ППО з Арктики для захисту від українських дронів. За супутниковими знімками, приблизно 60% систем С-300 та С-400 вивели з місць їх розміщення до вторгнення 2022 року, залишивши без прикриття навіть Сєвєродвінськ, де будують і ремонтують атомні субмарини.