Китай та Індія
Бо слабка та залежна Росія – ідеальне джерело для викачування з неї ресурсів за в рази заниженими цінами та збуту не надто якісної продукції (для якісної китайської продукції є США та Європа).
Китай та Індія прямо зацікавлені в тому, щоб війна в Україні тривала якомога довше, оскільки це гарантує санкційну блокаду Росії з боку Заходу (принаймні з боку Європи, Австралії, Канади, Японії) й Китай з Індією залишаються чи безальтернативним ринком збуту російської сировини.
Мир в Україні Китаю та Індії невигідний, бо створює Росії простір для маневру. А війна цей простір стискає в точку, чим Китай та Індія користуються на повну. Тому Китай підтримуватиме Росію (напряму та через сателітів на кшталт Північної Кореї), а Індія не сприятиме миру.
Читайте також: Новий біполярний світ: Європа та Росія “виводяться за дужки”
Колективний Захід
Бо тривалість забезпечує витрачання військового та економічного потенціалу Росії на війну в Україні, а не на підготовку війну проти умовних Польщі чи країн Балтії. У Заходу є можливість відносно швидко, але планово готуватися до війни з Росією. Крім того, такі країни, як США та Норвегія отримали велику частку високомаржинального європейського енергетичного ринку. Тому колективний Захід налаштований на те, щоб не дати Україні програти, але не більше й щоб це тривало довго.
Петро-країни Близького Сходу, Туреччина, країни т.зв. “глобального Півдня”
Хтось через подорожчання енергоносіїв (криза в Перській затоці колись таки закінчиться), хтось через можливість заробити на обході санкцій. Крім того, вони отримали можливість лавірування між колективним Заходом та Китаєм, що дає політичні та економічні бенефіти.
Про автора: В’ячеслав Бутко, економічний радник Київського Безпекового Форуму, керуючий партнер інвестиційного проєкту Thomson&French
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.