Про це повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.
Назви 50 компаній, які потрапили під обмеження, не розкриваються. За даними киргизьких ЗМІ, вони працюють у сферах оптової торгівлі, транспорту та логістики.
“Після того, як вони повідомляють про ризики, ми їх вивчаємо та реагуємо. Наприклад, Сполучені Штати та Велика Британія висунули звинувачення щодо 51 компанії”, — заявив 19 травня віцепрем’єр-міністр Даніяр Амангельдієв.
Віцепрем’єр раніше описував майбутні заходи як радикальне рішення та заявляв, що у разі підозри у зв’язках із санкційними мережами компанії позбавлятимуть юридичної реєстрації, що автоматично блокує їхню банківську діяльність і можливість операцій.
Киргизстан давно розглядається як один із головних каналів для обходу санкцій. Після запровадження обмежень проти Росії у 2022 році різко зросли обсяги експорту окремих товарів до Киргизстану, які згодом реекспортуються до Росії.
У Брюсселі висловлюють занепокоєння, що частина товарів подвійного призначення, які надходять до Киргизстану, може далі реекспортуватися до Росії, допомагаючи обходити санкції.
Кілька киргизьких структур уже перебувають під санкціями США, ЄС або Великої Британії через ймовірну участь у схемах обходу обмежень, пов’язаних із російською воєнною економікою. Серед них — фінансові установи, торговельні та логістичні компанії.
Обмеження проти 50 киргизських компаній вводять після ухвалення 20-го пакету санкцій Європейського Союзу, в якому Киргизстан визначили як країну, що викликає занепокоєння щодо їх обходу. Дані ЄС, наведені у рішенні, вказують на різкі торговельні аномалії, зокрема зростання імпорту спеціалізованої електроніки з ЄС до Киргизстану більш ніж на 800% у 2022–2025 роках.
Європейські посадовці зазначили, що відповідного зростання внутрішнього виробництва не зафіксовано, що посилює побоювання: Киргизстан став транзитним коридором для військово-промислових постачань Росії.
- Казахстан дозволив Нафтогазу стягнути $1,4 млрд з Газпрому.