Угода з Путіним схожа на постріл Трампа навіть не в ногу, а собі в голову


Йдеться про заяву Трампа після розмови з Путіним: Росія нібито негайно поставить понад 300 тис. тонн на американський і світовий ринок, ще 500 тис. тонн у листопаді й 1 млн тонн одразу після того, а залежно від стану НПЗ — ще до 3 млн тонн.

Масштаб першої партії (вона ж швидше за все буде й останньою, якщо взагалі буде) – 300 тис. тонн дизеля це приблизно 2,2 млн барелів. Це трохи більше ніж пів доби споживання дистилятів у США.

Морський ринок дизеля — близько 8 млн барелів на добу. Отже, 300 тис. тонн — це приблизно 6–7 годин світової морської торгівлі, або 3–4 великі продуктові танкери класу LR2.

Оцінки дефіциту зараз — порядку 1,5–2 млн барелів дизеля на добу через простої НПЗ у Росії та Перській затоці й російську заборону експорту. Одна така партія закриває цей розрив приблизно на один день.

Навіть уся ближча обіцянка (300 + 500 + 1 000 тис. тонн = 1,8 млн тонн, близько 13 млн барелів) — це лише 1,5–2 доби морського ринку, або приблизно тиждень поточного дефіциту. Додаткові 3 млн тонн, якщо вони взагалі з’являться, — ще близько 2,5–3 діб торгівлі.

Отже, що це було? Прогинання Трампа перед “другом Владіміром“.

Ще 1 жовтня Путін публічно казав, що Росія не постачатиме дизель, поки діють санкції на нафту й нафтопродукти, а експортні обмеження Москва продовжувала до кінця жовтня. У вересні морський експорт російського дизеля впав до мінімуму більш ніж за десятиліття — близько 144 тис. барелів на добу — через удари по НПЗ і потребу тримати пальне всередині країни. Тобто фізично віддати навіть 300 тис. тонн “негайно” Росія може лише ціною внутрішнього дефіциту або розпродажу вже накопичених запасів.

Трамп практично нічого не отримає, а Путін отримує “ліцензію” на торгівлю дизелем до 7 квітня 2027 року. По суті, індульгенцію за те що він зараз і дотепер робив з Україною.

Як на це зреагують американські виборці? Не фермери чи далекобійники, а широкий загал? Це схоже на постріл Трампа навіть не в ногу, а собі в голову.

Не панікуйте, це агонія…

Джерело

Про автора. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.