Про це сказала членкиня наглядової ради незалежного аналітичного центру “We Build Ukraine”, секретарка паливно-енергетичного комітету ВРУ Вікторія Войціцька у програмі “Європейський простір” з Юрієм Фізером на Еспресо.
“По-перше, зараз усіх турбує зростання цін на енергоносії, що є прямим наслідком війни проти Ірану та блокади енергоносіїв в Ормузькій протоці. Тому це питання турбує не лише українців, а й наших європейських сусідів.
По-друге, коли йдеться про населення, у нас усе ще існує й діє інструмент захисту від застосування ринкових цін – це механізм соціального захисту від ринкових цін на енергоносії. І держава та уряд точно не будуть раптово й одночасно скасовувати цей підхід. Хоча уряд уже мав би розробити систему підтримки вразливих споживачів. Усі ці верстви населення однозначно мають бути захищені від високих цін на комунальні послуги та енергоносії”, – наголосила Войціцька.
За словами експертки, водночас, якщо говорити про український бізнес, в Україні були періоди, коли він платив вищу ціну за електроенергію, ніж, наприклад, у сусідніх країнах. Це пояснюється тим, що Україна не була частиною єдиного великого ринку, який дозволяє усунути можливі маніпуляції та вирівнювати ціни, запобігаючи шоковим перепадам. Це призвело до того, що великі підприємства були змушені призупиняти свої виробництва. А це безпосередньо впливає на пересічних людей, які втрачають можливість отримувати зарплати та підтримку з боку держави, адже великі підприємства як платники податків не можуть їх сплачувати, коли не працюють. Усе це – взаємопов’язані процеси.
“Але хочу наголосити, що стрімкого перегляду підходу до ціноутворення для населення не відбудеться. Якщо це і відбудеться, то це буде тривалий процес, і на це піде кілька років.
Є дуже вдалий приклад Молдови, яка перейшла на модель вразливого споживача. Там визначили верстви населення та критерії, за якими держава компенсує різницю між ринковою ціною і тією, яку реально можуть сплачувати вразливі споживачі. Решта населення вже платить ринкові ціни за енергоносії. І це насправді не є проблемою для більшості населення тієї ж Молдови.
Тому варто спокійно реагувати на всі ці процеси. Однозначно вони призведуть до того, що ситуація на ринку, зокрема енергетичному, покращиться, а не погіршиться порівняно з тим, коли ми існували як окремий острів без підтримки великих європейських ринків”, – додала Войціцька.
Коли чекати зростання цін?
Експерти не відкидають варіанти, що до кінця року тарифи на світло можуть зрости, але ймовірніше тарифна політика зміниться наступного року, бо в Україні досі одні з найнижчих у Європі цін за світло. Як пише Економічна правда, ціни на електроенергію для домогосподарств можуть щорічно зростати на 15% із коливанням 5%, тобто підвищення фактично становитиме від 10% до 20% щороку.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в коментарі OBOZ.UA розповів, що ринок електроенергії в Україні має бути реформований, адже в цьому секторі є багато проблем. Водночас Харченко додає, що підвищення тарифів за таких умов є недоцільним.
“Регуляторно і політично ситуація жахлива. Стомільярдні борги на ринку, невиплати, проблеми з фінансами додаються до збитків, яких завдають росіяни. Але вирішення цієї ситуації вимагає великої системної реформи ринку електроенергії, а не підвищення тарифів для населення. … Не розумію сенсу піднімати питання саме про зростання тарифів”, – поділився Харченко.
Що відбувається з цінами для бізнесу
На відміну від населення, яке отримує електрику за стабільним тарифом, ціна для промисловості формується за іншого схемою. Це ціна електроенергії на ринку “доба наперед”, яка постійно коливається, а також тарифи на розподіл та передачу електроенергії. Скажімо, за даними АТ “Оператор ринку” середньозважена ціна на 28 лютого становила 8950,22 грн/МВт.год, а 9 лютого вона сягала 15 000 грн/МВт.год.
Крім того, НКРЕКП затвердив тарифи НЕК на послугу з передачі електроенергії тариф на 2026:
- з 1 січня 713,68 грн/МВт·год;
- з 1 квітня -742,91 грн/МВт·год.
Тому реальна вартість електрики для бізнесу може навіть перевищувати 20 грн за кВт·год. Крім того, частина українських підприємств закуповують для своїх потреб імпортну електроенергію, тож ціни на неї залежать від ситуації на європейському ринку.