Таку думку висловив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран в етері Еспресо.
“Решта світу (окрім США, – ред.), звичайно, більшість, особливо ми, європейці, залежні від Перської затоки. Той же Іран, з яким зараз розпочинаються бойові дії, був одним з великих експортерів нафти. Правда, їм то дозволяли, то санкції вводили, обмежували, але це був один із великих виробників. З іншої сторони, у нас є така історія – хусити, тому що, нафту везли чи через Суецький канал і швиденько попадали в Європу, але проходили через Аденську затоку, де хусити не пропускали кораблі. В результаті змушені були, як після відкриття шляху на Індію і до того, як у середині XIX століття прорили Суецький канал, обходити кругом Африки. А це від двох тижнів до місяця довше і до 10-15, а то й 20% дорожче. Тож чи вплине на нас це найближчим часом? Найближчим часом навряд, той, хто переживає, може на всяк випадок собі пару каністр залити, щоб спокійно спати чисто психологічно”, – сказав він.
Михайло Непран зауважив, що історія з ескалацією на Близькому Сході тільки почалася, тому невідомо, чим і коли це завершиться.
“Тому що ця історія тільки розпочалася і чим вона закінчиться, питання ще відкрите. Якщо найближчим часом буде прийнято рішення, зупиниться ескалація, то особливого впливу не буде, ціни повернуться назад, може, ще й опустяться. З іншої сторони, якщо ізраїльтяни доберуться нарешті до хуситів і задавлять їх, знищать як клас, значить, буде безпечне судноплавство через Суецький канал. Значить, нафта швидше і дешевше буде йти до Європи, в тому числі й до нас. Бо ми це купуємо зараз у європейців. В нас нафтопродукти в основному ідуть через Польщу, через Румунію, імпортовані. Значить, на нас це тоді теж вплине позитивно. Поки що дуже піднялася така паніка щодо ціни, подивимося, скільки вона втримається. Я не виключаю, що найближчий часом вона може ще впасти”, – додав він.
- 13 червня ціни на нафту зросли більш ніж на 7% на тлі повідомлень про удари Ізраїлю по Ірану. Це стало найвищим стрибком за останні місяці й спричинило побоювання щодо можливих перебоїв у постачанні сировини.