Про це в проєкті “Український фокус. Вечір” на Slawa.TV та “Еспресо” сказав експерт із питань транспортного планування, старший викладач кафедри міського будівництва Київського національного університету будівництва і архітектури, директор технологічної компанії “ПроМобільність”.
За словами Беспалова, ситуація з будівництвом тунелю є доволі неоднозначною. Політики пояснюють необхідність проєкту тим, що військові нібито вважають тунелі більш захищеними від ударів. Водночас експерт наголошує: спорудження такого об’єкта потребує значного часу.
“З цим тунелем доволі дивна ситуація. Начебто політики говорять, що це військові визначили необхідність будувати тунель, оскільки вони вважають, що тунелі більш захищені від ударів”, – зазначив Беспалов.
Він пояснив, що навіть у Європі будівництво подібних об’єктів може тривати 5-10 років. За його словами, Китай у певних випадках здатен реалізовувати такі проєкти швидше – за 2-3 роки.
Беспалов також звернув увагу на темпи реалізації великих інфраструктурних проєктів у Києві, навівши як приклади Подільський міст, Шулявську розв’язку та метро на Виноградар.
“Ми будуємо дуже повільно. Можна подивитися на будь-який дорожньо-транспортний проєкт у Києві: що Подільський міст, що Шулявська розв’язка, що метро на Виноградар. Ми починаємо, але не закінчуємо. Це доволі болючі історії”, – сказав експерт.
На його думку, через тривалість будівництва може виникнути питання, наскільки актуальним буде захисний фактор тунелю на момент його завершення.
“Тому, вірогідно, коли тунель може з’явитися за 5, можливо, 10 років, то дай Боже, що не потрібно буде захищатися власне від повітряних ударів”, – зазначив Беспалов.
Окремо експерт наголосив на високій вартості не лише будівництва, а й подальшої експлуатації тунелю. За його словами, йдеться не тільки про початкові інвестиції, які оцінюють у сотні мільйонів євро.
“Тунель – це дійсно дороге задоволення. Всі говорять про ці пів мільярда євро. Але ціна насправді може бути вищою. І це не тільки ті капіталовкладення, які потрібно зробити в тунель. Тунель ще й потрібно експлуатувати”, – пояснив він.
Йдеться, зокрема, про витрати на освітлення, вентиляцію, ремонт і постійне обслуговування споруди.
“Його експлуатація – це теж недешеве задоволення. Треба за ним дбати – освітлювати, вентилювати, ремонтувати. І це доволі високі витрати. Мало які країни Європейського Союзу можуть собі дозволити експлуатувати такі великі тунелі, оскільки вони не такі багаті”, – підсумував Беспалов.
- Понтонні чи насипні переправи не зможуть забезпечити повноцінне функціонування Києва як столиці у разі пошкодження основних мостів, тоді як будівництво тунелю через Дніпро є надто довгостроковим і дорогим рішенням.