Про це в програмі “Що далі?” ефірі Еспресо заявив народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Сергій Тарута.
За його словами, через відсутність контрактів окремі підприємства оборонно-промислового комплексу ризикують втратити підстави для бронювання військовозобов’язаних працівників.
“Єдина проблема, яка сьогодні є в ОПК, – це не проблема бронювання, а проблема в тому, що до сьогоднішнього дня Міністерство оборони й інші Сили оборони не замовляють, не мають контрактів. І це означає, що підприємства можуть автоматично втратити бронювання”, – заявив Тарута.
Депутат наголосив, що така ситуація може поставити під загрозу роботу підприємств, які виготовляють необхідну для фронту продукцію.
На його думку, Міноборони та інші державні замовники мають укладати контракти з виробниками навіть за відсутності коштів для негайної оплати, передбачивши відтермінування фінансування.
Це, за словами Тарути, дозволить підприємствам планувати свою роботу, зберігати персонал і продовжувати виробництво.
“Це набагато більша проблема, ніж 95% бронювання”, – підкреслив нардеп.
Як зміняться правила бронювання
Тарута також розповів про обговорення нових квот на бронювання, яке, за його інформацією, відбулося за участю президента Володимира Зеленського.
За словами депутата, під час обговорення вирішили відійти від загального правила стовідсоткового бронювання працівників і встановити для відповідних підприємств квоту на рівні 95%.
Водночас для окремих критично важливих виробництв можуть передбачити винятки.
“За моєю інформацією, великих суттєвих змін не буде. І координаційний центр буде дивитися на ситуацію по кожному підприємству, наскільки воно критичне, що воно випускає”, – зазначив Тарута.
Він переконаний, що скорочення квоти на п’ять відсоткових пунктів не призведе до суттєвого погіршення роботи оборонної промисловості.
Для розгляду винятків, за словами нардепа, планують створити координаційний орган за участю представників Сил оборони, уряду та Офісу президента. Попередньо передбачається, що його очолюватиме заступник міністра економіки.
При цьому Тарута уточнив, що остаточної редакції урядової постанови на момент розмови ще не було. Її очікують наступного тижня.
Боротьба з фіктивним бронюванням
Окремо депутат звернув увагу на зловживання у сфері бронювання. За його оцінкою, чинна система не забезпечує належної справедливості, а кількість заброньованих працівників зросла без відповідного збільшення обсягів виробництва.
Тарута навів дані, за якими у 2023 році було приблизно 1,2 млн заброньованих, тоді як зараз їхня кількість становить близько 1,5 млн. Ці цифри він озвучив як власну оцінку.
На думку нардепа, держава має посилити перевірку підстав для бронювання, зокрема шляхом об’єднання інформації з державних реєстрів, податкової служби та органів соціальної політики.
Він також висловив сподівання, що нові правила дозволять обмежити використання бронювання як способу уникнення мобілізації через формальне працевлаштування.
Передісторія
У жовтні стало відомо про підготовку урядом змін до правил бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.
Початкові пропозиції передбачали суттєвіше скорочення квот, зокрема для оборонної промисловості, енергетики та комунального сектору. Вони викликали застереження через можливий дефіцит працівників у галузях, від яких залежить функціонування критичної інфраструктури.
Після обговорень урядові пропозиції вирішили доопрацювати. Серед озвучених змін – встановлення квоти на рівні 95% для підприємств оборонно-промислового комплексу та створення механізму індивідуального розгляду винятків.
Остаточні правила залежатимуть від тексту урядової постанови після її ухвалення.