1. Президенту-республіканцю критично необхідно обмежити свою поразку на конгресових виборах, які відбудуться менше ніж за 20 днів. У “джунглях/хащах” зараз це для нього і його партії (включаючи республіканців українського походження) є суперціллю, і в гіперконкурентній американській політиці для цього будуть застосовуватись [майже] будь-які засоби, тим більше легальні.(Вибачте, у “джунглях/хащах “мораллю” є перемоги, звикаймо до цього, якщо ви вже відвикли).
2. “Вартість життя” (cost of living) (не війна з Іраном, не імміграція і тим більше не війна в Україні) є головною тривогою більшості американців, яка впливатиме на їхнє виборче рішення 3 листопада.
Тому потрібно показати, що 1) правляча партія відчуває соціальну тривогу і 2) хоч щось для цього робить. Завершити війну в Ірані перемогою і відкрити Ормузьку протоку зараз неможливо, тому доводиться робити щось інше, що є в доступному репертуарі.
3. Ворожий дизель не вплине на американську інфляцію і вартість життя, але who cares? в “епосі постправди”. Головне — це яскраві саундбайти у вечірньому етері (до слова, це тепер не лише американська технологія;). (І до слова, як довели нобелівські лауреати з економіки 2026, саундбайти таки впливають на інфляцію).
Читайте також: Відкрито “здати” Україну Путіну Трамп не може
4. Казки про “цінності” завжди були казками, хоча деколи — звучали правдивіше. Штати завжди цінували силу, тому завжди нарощували й продовжують нарощувати власну силу. Західний світ не прийшов на допомогу Чехословаччині у 1948 і 1968 роках, Угорщині у 1956 і Польщі у 1982 році, бо локальна перемога у невеликій, далекій європейській країні не вартувала геополітичного ризику за тогочасного балансу СИЛ.
5. Списувати Штати дуже зарано. Їхня військова та економічна міць залишається незаперечною (зауважте, що пишу це вам саме на американській соціальній платформі), попри те, що Китай робить успішні спроби конкурувати.
6. З усього виглядає, що 3 листопада Штати відкриють новий політичний абзац, може навіть сторінку, але не розділ. Нам потрібно “ковзати туди, де буде шайба” 4 листопада (за влучним виразом нашого земляка-гокеїста), а не оплакувати тимчасову відсутність шайби там, де ми є зараз.
7. За прикладом США нам потрібно і далі нарощувати власну силу через підвищення продуктивності та масштабування інноваційності і на фронті, і в тилу, про що я говорю і пишу постійно.
8. В унісон з розвиненим світом (як бачимо з рішень Шведського нобелівського комітету) ми можемо використовувати для цього чи шумпетерівські підходи (2025) і/чи кейнсіанські (2026), але бажано нарешті усунути зі своєї голови все ще популярний в Україні марксизм. Хоча б тому, що він точно ніколи не отримає нобелівки:) Я вже не кажу про те, що він є не лише абсолютно неефективним, а часто ще й — злочинним.
8. Завжди згадую слова лікаря щодо стану свого друга, що потрапив у кому в результаті тяжкої автотрощі: “Все залежить від того, наскільки його організм хоче жити”.
P.S. Друг вижив
Про автора. Павло Шеремета, ексміністр економічного розвитку та торгівлі України, Професор з практики Київської школи економіки, засновник низки новітніх вітчизняних економічних шкіл, офіцер ЗСУ
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.