Про це у коментарі Еспресо.Захід розповіла директорка департаменту фінансової політики Львівської міської ради Вікторія Довжик.
“На сьогодні зупинені в Україні зупинені капітальні видатки – тобто все, що стосується бюджету розвитку. Бо за 590-ю постановою, яка діє від початку війни, – це не першочергові видатки, а органи казначейства чітко її дотримуються”, – каже Вікторія Довжик.
Під обмеження потрапили послуги громадського транспорту і прибирання
Як пояснює фінансистка, за постановою № 590, видатки першої черги – це військові видатки. Друга черга – державний борг, пенсійне забезпечення, зарплати, енергоносії, харчування.
“Тобто друга черга – це все, що забезпечує функціонування органів державної влади, державних підприємств, установ, комунального сектору. Тому органи казначейства проводять всі видатки, які йдуть по коду зарплати. Тобто всі працівники державних чи комунальних установ на сьогодні отримують зарплату – за це можна не переживати, – каже вона. – Але є інші видатки, від яких залежать зарплати. Скажімо, казначейство зупинило видатки за кодом 2240 – це закупівля послуг. Очевидно, послуги можна і не купувати в такі складні часи. Але питання, про які послуги йдеться. І про це нині говорять усі міста, бо кожного міста своя особлива ситуація. Але спільна проблема – послуги транспорту і санітарне прибирання”.
За словами Вікторії Довжик, Львів оплачує роботу громадського транспорту саме як закупівлю послуги. Тобто формально місто купує транспортну послугу в підприємств, які обслуговують маршрути громадського транспорту у Львівській громаді.
“Ці платежі зупинені. Що це означає на прикладі міста Львова? Ми не можемо оплатити електротрансу – електротранс не може заплатити водіям. Ми так само не можемо заплатити приватним фірмам, які виграли конкурс і обслуговують маршрути громадського транспорту.
Ми у них купуємо послуги перевезення пільговиків. У Львові усі пенсіонери, і всі школярі мають безплатний проїзд. Є ще інші встановлені державою пільгові категорії. Але це безплатний проїзд лише для пільговиків. Місто повинно за них заплатити зі свого бюджету – оплатити за надану послугу, аби вони могли оплатити енергоносії і збити зарплату тим водіям, які там працюють”, – пояснює Вікторія Довжик.
Така ж історія з санітарним прибиранням, яке Львів, як і багато інших міст, оплачує як послугу.
“Фактично, купуючи послуги прибирання двірника, ми підтримуємо місто в належному стані. Якщо ми завтра не заплатимо, то понад тисяча двірників не отримують зарплату”, – каже Вікторія Довжик.
За її словами, наразі місцеві ради намагаються донести до уряду, що є різни види послуг і варто розрізняти їх важливість.
“Якщо, умовно, йдеться про послугу з фарбування огорожі в школі (а найбільше платіжок саме по блоку освіта), то це справді може зачекати. Але якщо йдеться про транспортну послугу, то чекати не можна, бо це означає, що працівники не отримують завтра не отримують зарплату”, – каже вона.
Навіть будівництво котельні чи лікарні – не критичні видатки
Директорка департаменту зазначає, що офіційного тексту урядової постанови “Деякі питання забезпечення збалансованості виконання державного та місцевих бюджетів у 2026 році в умовах воєнного стану”, яку начебто ухвалили наприкінці вересня, міська рада досі не отримала.
“На сайті Міністерства фінансів є оголошення, що уряд прийняв рішення. При цьому самої постанови ми до цього часу не побачили. Нам цього офіційного документу ніхто навіть не надіслав”, – каже вона.
З того, що відомо, то постанова діє від початку жовтня і передбачає, що у разі, якщо після обрахунку обсягу коштів у держказначействі на підставі даних податкової та митної служби, бракуватиме ресурсу на закриття інших потреб, казначейство може приймати рішення про певні тимчасові обмеження щодо фінансування. Це стосується не лише коштів державного бюджету, але й місцевих.
Тобто по суті, навіть якщо умовне місто має перевиконання планів власного бюджету і цілком може собі дозволити фінансувати проєкти розвитку, то ці кошти все одно потраплять під обмеження.
Оскільки є таке поняття як єдиний казначейський рахунок. Всі розпорядники коштів як місцевого, так і державного бюджету обслуговуються в органах державного казначейства і залежні від цього рахунку.
Стосовно об’єктів, фінансування яких потрапило під обмеження капітальних видатків Вікторія Довжик називає, зокрема, будівництво котельні.
“Це будівництво альтернативної котельні для нашого енергопостачального підприємства, щоб в умовах блекауту або інших надзвичайних умовах, коли основна котельня вийде з ладу, була можливість давати енергоносії мешканцям, – каже вона. – Це може бути ремонт, реконструкція або будівництво медичного об’єкту. Ви знаєте, що ми розвиваємо та збільшуємо свою мережу медичних реабілітаційних центрів, будуємо нові об’єкти.
Це будівництво житла для внутрішньопереміщених осіб, які у Львові проходять лікування, реабілітацію після протезування в нашому центрі Unbroken. Ми маємо такий грант від Єврокомісії – це все публічні інвестиційні проєкти, які тепер входять у бюджет розвитку. А отже підпадають під обмеження”.
Кошти, які місто взяло в кредит, опинились у пастці казначейського рахунку
Ще одна проблема – казначейство обмежує навіть фінансування проєктів, на які місто взяло кредит.
“Ми взяли кредит на об’єкти бюджету розвитку, оскільки нам бракувало своїх грошей. За кредитні кошти ми добудовуємо крематорій, який почали раніше, будуємо медичні центри, або ремонтуємо наші медичні об’єкти, аби вони були доступніші, – пояснює Вікторія Довжик. – От ми взяли кредит в банку. Відповідно, маємо сплачувати за це відсотки. Далі є вже виконані певні роботи, відповідно, ми запросили вибірку в банк. Кошти від банку надійшли на рахунок казначейства, але далі не проходять дальше до нас. Чому? Тому що зупинено. Звісно, серед капітальних видатків є частина таких, які могли б почекати. Але в цьому випадку на ці кошти чекає якийсь підрядник, який, наприклад, уже провів ремонтні роботи в медичному центрі і він також має заплатити працівникам. Окрім того, це не податкові чи неподаткові надходження, а кошти, які ми позичили. В цьому випадку казначейство – лише транзитний рахунок”.
Ще одна проблема, з якими можуть зіткнутись міста – штрафи за несвоєчасну оплату за виконані роботи. Дуже часто у договорах з підрядниками є пункти про відповідальність сторін за порушення умов договору, зокрема за несвоєчасну оплату.
Однак проблема не лише з капітальними видатками.
“Зупинена також низка робіт, які фінансуються з резервного фонду. Резервний фонд виділяється завжди на усунення якихось аварійних ситуацій, в тому числі там є об’єкти, які були пошкоджені чи знищені в наслідок збройної агресії. По суті своїй вони є капітальними видатками, але вони також зупинені. Тому ситуація насправді складна, але вона складна не тільки для нас, а для всіх міст України. Тож ми наразі в стані активних переговорів, бо насправді є капітальні чи поточні видатки, які стосуються життєдіяльності міст.
Для нас найважливіше – це не зупинити роботу громадського транспорту, комунального сектору, ну і загалом не зупинити реалізацію об’єктів медичної, критичної інфраструктури,
тому що багато робиться на підприємствах критичної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність міста. І ці роботи не мають бути завершені.