Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.
На що спрямують гроші
Додаткове фінансування спрямують на реалізацію критично важливих завдань кіберзахисту й технічної автономності. Зокрема:
- Створення резервних майданчиків: розгортання територіально відокремлених середовищ для збереження даних.
- Хмарна інфраструктура: перенесення й дублювання державних систем у захищених хмарних сховищах.
- Технічне переоснащення: закупівля сучасного серверного обладнання та спеціалізованого програмного забезпечення.
- Відновлення даних: впровадження високоефективних систем резервного копіювання для оперативного реагування на інциденти.
Завдяки цим заходам державні органи зможуть значно швидше відновлювати роботу ключових сервісів і реєстрів у разі фізичних пошкоджень інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів або масштабних кібератак.
“Маємо бути готовими до різних сценаріїв, зокрема найгірших”, – зазначив Корецький.
Росія посилила удари по цифровій інфраструктурі України
Останнім часом Росія посилила атаки на українські дата-центри й телекомунікаційну інфраструктуру. Такі удари можуть свідчити про спробу підірвати цифрову економіку України. Зокрема, російські атаки 23-24 вересня пошкодили дата-центри та мережеву інфраструктуру щонайменше дев’яти провайдерів і хостинг-компаній. Через це проблеми зі зв’язком виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств Києва та області.
Читайте також: Повністю інтернет в Україні не зникне, але є нюанс: експерт попередив про можливі збої
Пошкодження таких об’єктів може спричиняти перебої не лише з домашнім інтернетом, а й із доступом до сайтів, онлайн-сервісів та хмарних платформ. Телеком-експерт Анатолій Фроленков попереджав, що окремі сервіси після пошкодження мережевої інфраструктури можуть бути недоступними протягом кількох годин.
Водночас атаки можуть вплинути і на вартість послуг. За словами власника київського провайдера UTELS Олександра Полюдова, компаніям доводиться значно більше вкладати в резервування мереж, тому тарифи на інтернет можуть зрости.