Грошей дуже мало. Війна. Грошей не бракує. І, здавалось би, що треба закривати дірки, які є. Зрозуміло, роблячи при цьому все, щоб поперед графіку, а не з запізненням, отримувати зовнішні гроші.
Але ніт.
Чому? Бо реформа детінізації насправді найскладніша. Бо вона нікому не подобається. Точніше — всі проти.
От є боротьба з корупцією. Для прикладу. І вона дуже не подобається політикам. Бо, власне, обмежує владу політиків і створює для них ризики. Якщо навіть не подорожі в СІЗО, то вимушеної еміграції у Відень. А там, у Відні, гроші вже тільки витрачаєш. А не заробляєш.
Але ці реформи підтримують люди. Принаймні на словах. І населення всіляко за верховенство права і боротьбу з корупцією. То ж публічно виступати проти мало хто наважується.
От є перехід до ринкової економіки й прибирання неринкових тарифів. Тут, звісно, люди проти. Навіть ті, хто отримує субсидію і навіть не може пояснити, чому він проти. Бо все ж має бути безплатним. Але політики проти тільки через популізм. Тобто базово це не порушує їх спокою. Вони б не проти. І готові зробити. Тільки за рейтинг переживають.
Читайте також: Політики взимку залюбки розкажуть вам, хто винен, що вона важка й холодна
А от з реформою детінізації біда. Люди проти, бо ніхто не любить платити податки. Це люди на словах проти контрабанди, але дуже за, коли можна купити у ФОПа без сплати мит і ПДВ. І от на словах ти проти корупції, а в реальності постійно користуєшся внутрішнім легальним офшором і кажеш пошукати гроші на митниці. Забуваючи, що там краплі, а головне — воно в роздрібній торгівлі. На словах ти дуже не любиш китайців, які підтримують росіян, і дуже за підтримку вітчизняного виробника, а в реальності відстоюєш своє право купляти без податків (а значить дешевше) на китайському маркетплейсі. Рівні правила гри? Ні, не чули…
І політики проти. Бо всі ці тіньові потоки частково осідають в їх кишенях. І можуть дуже знадобитись одного дня у Відні. І вони раді підтримувати у суспільстві думку, що платити податки не на часі.
Немає лобістів детінізації. Іноді здається, наприклад, що з тіньовим ринком тютюну хоче боротись тільки Енді Гундер. Бо він голова американської торгівельної палати, а легальні цигарки виробляють американські компанії. Але іронія в тому, що бюджет втрачає більше. Бо ж у вартості пачки цигарок більшу частину складають податки. Але втрата 1 мільярда доларів на рік нікого не хвилює. Нікого не хвилює, що у нас доля нелегального ринку тютюну — понад 20 відсотків, у 5 разів більше, ніж у Молдові. Ні, ж бо людям подобається купувати нелегальний товар. А політикам, певно, подобаються ті частини від цього мільярда доларів, які стимулюють шукати в інших місцях. Бо ж так важко побачити ці 5 нелегальних фабрик у великій Україні. Тим більше деякі офіційно називають себе “молокозаводом”. Ну, не будеш же перевіряти…
Читайте також: 37 мільярдів євро від Брюсселя і парламентські канікули
Навіть наче дорослий і цілком білий бізнес може в одному абзаці виступати за впровадження страхування від військових ризиків, що стало дуже актуальним цього року, і одночасно — проти збільшення податків, бо ж “все вкрадуть”. Де тоді взяти гроші на компенсацію військових ризиків, не кажуть.
Причому дуже веселить фраза навіть пересічних українців, що “ми не будемо платити податки, поки не побачимо..”. Що саме треба побачити, — різниться. Але ж фішка в тому, що в Україні масово ніхто ніколи чесно податки не платив. Ну, тобто якби була історія на кшталт “ми всі чесно платили податки, але побачили, що їх використовують погано, і перестали платити”, то було б пів біди. Але ж ніт. Ніхто й не платив. Але пенсії низькі. А інфраструктура погана. Не така, як в Європі. Але ж і податки, як в Європі, ніхто ніколи не платив….
Усім подобається статус кво. Всім подобається заробляти “Х” зараз і не думати, що в результаті змін можна стати багатшим у “2Х”. Не олігархам, ні, — простим українцям.
Чому бідні? Бо дурні.
Проблема тільки в тому, що війна створює не тільки ризик бідності. І наче про це не варто нагадувати людям, над головою яких постійно кружляє реактивний шахед, готовий вбити…
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів