Про це повідомляє Politico з посиланням на аналіз Triodos Bank.
Найбільше постраждають Франція та Нідерланди. Французька економіка може недорахуватися 1,4 відсоткового пункту зростання, що фактично означає рецесію на рівні 0,6%, а Нідерланди — втратити 0,8 пункту, що майже повністю поглине заплановане зростання країни. При цьому в Triodos Bank підкреслюють: найбільших втрат зазнають не обов’язково найспекотніші держави. Іспанія та Італія мають найвищу фізичну експозицію до спеки й найбільшу кількість спекотних днів в абсолютних цифрах, однак десятиліття адаптації до клімату роблять вплив кожного окремого спекотного дня там відносно незначним.
Головний чинник втрат — падіння продуктивності праці через складнощі роботи в екстремальну спеку: це саме по собі може коштувати ЄС близько 0,6% ВВП, тоді як аграрний сектор недорахується 3–7% виробництва.
“На перший погляд це може здатися помірним показником, але це якраз те зростання, яке очікували від ЄС цього року”, — прокоментував банк загальний удар у €180 мільярдів.
Літо ще не завершилось: цього тижня Франція та Британія готуються вже до п’ятої хвилі спеки за сезон — температура на південному сході Франції наближається до 40 градусів, у Британії прогнозують до 36. Рахунок виходить далеко за межі економіки: за оцінками Politico, рекордна хвиля спеки з середини червня до початку липня спричинила щонайменше 14 тисяч надлишкових смертей у шести найбільш постраждалих країнах Європи.
Посуха вдарила і по енергетичній системі континенту: через низький рівень води в Дунаї довелося різко скоротити роботу угорської атомної станції “Пакш”, а Румунія навіть підірвала скелю, щоб перенаправити воду до останнього діючого реактора своєї АЕС. Судна на Рейні та Дунаї змушені плавати лише частково завантаженими.
В Австрії посуха, за оцінками страхової компанії Austrian Hail Insurance, коштувала сільському господарству близько €1 мільярда — деякі регіони з середини червня отримали на понад 75% менше опадів, ніж зазвичай.
У Triodos Bank застерігають не сприймати це літо як виняток: екстремальна спека, за словами аналітиків, може стати структурною рисою клімату в міру глобального потепління. Утім, уряди здатні пом’якшити наслідки за допомогою іригації, теплоізоляції, охолодження та зміщення робочого графіка.
“Кожен рік адаптації без пом’якшення наслідків — це рік, узятий у борг проти ще спекотнішого майбутнього”, — підсумували в банку.
Наслідки аномальної спеки й посухи в Європі
Нагадаємо, цьогорічна посуха в Європі, за оцінками науковців, настала на два місяці раніше, ніж подібна посуха 2022 року, а поєднання вологого початку сезону з подальшою екстремальною сухістю називають ідеальними умовами для найнебезпечнішого пожежного сезону — те, що сьогодні класифікують як “екстремальну” посуху, у світі без кліматичної кризи вважалося б лише “помірним” явищем.
Наслідки вже відчутні в низці країн ЄС: більшість регіонів південної Англії живуть під забороною на поливання городів шлангом, а рівень Рейну біля Лобіта в Нідерландах опустився нижче мінімуму, зафіксованого під час спекотного літа 1976 року, — це вже позначається на виробництві гідроенергії й судноплавстві.
Обміління торкнулося й Дунаю: зупинка першого енергоблока румунської АЕС “Чорнаводи” вже змусила країну імпортувати електроенергію з України для покриття дефіциту. Найбільше від посухи й обміління Дунаю постраждала сусідня Угорщина — її АЕС “Пакш”, яка забезпечує понад 40% електроенергії країни, працювала менш ніж на половину потужності, а згодом у роботі залишилась лише одна турбіна на близько 240 МВт замість звичних 2000 МВт. Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадьяр зробив екстрене звернення, попередивши, що “Пакш” може повністю зупинитися вже найближчими вихідними.
Проблеми також виникли в Сербії, Болгарії, Словаччині та Молдові — остання звернулася по допомогу до України на випадок надзвичайної ситуації на Дністрі.
Спека вже коштувала Європі і людських життів: за даними ВООЗ, з 21 червня зафіксували понад 1300 смертей, пов’язаних зі спекою, а в Німеччині, Чехії та Польщі того літа зафіксували температурні рекорди.
Глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус назвав тепловий стрес “тихим вбивцею”, наголосивши, що європейські будинки, робочі місця та школи не проєктувалися з розрахунком на такі температури.