Про це заявив міністр нафти Ісламської республіки Мохсен Пакнеджад, повідомляє Al Jazeera.
“В умовах війни (розпочатої 28 лютого операції США та Ізраїлю – ред.) було реалізовано нафту на суму $11,5 млрд, а в період припинення вогню – ще на $6,5 млрд. Таким чином, навіть у розпал конфлікту вдалося забезпечити понад 60% передбачених річним бюджетом нафтових доходів”, – цитує видання іранського міністра.
Пакнеджад зазначив, що ще до початку конфлікту країна змогла накопичити близько 100 млн барелів сирої нафти та газового конденсату, які згодом вдалося реалізувати.
“Тимчасове зниження ризиків для пересування нафтових танкерів, попри санкції, дозволило суттєво збільшити експорт іранської нафти та вивести на світові ринки значну частину накопичених запасів”, – зазначив очільник нафтового відомства Ірану.
Він не уточнив, які країни купували в цей період іранську нафту, проте відомо, що її найбільшим отримувачем є Китай.
США та Іран
13 червня 2025 року Ізраїль завдав масштабних ударів по ядерних і військових об’єктах Ірану, заявивши, що операція була спрямована на стримування іранської ядерної програми. У відповідь Тегеран випустив по Ізраїлю балістичні ракети та безпілотники.
21 червня США вступили в конфлікт, завдавши ударів по трьох ключових ядерних об’єктах Ірану — у Фордо, Натанзі та Ісфагані. Президент США Дональд Трамп заявив, що метою операції було послаблення ядерної програми Тегерана.
23 червня Іран у відповідь атакував американську авіабазу Аль-Удейд у Катарі. За даними влади Катару, більшість ракет було перехоплено, інформації про загиблих не надходило.
24 червня за посередництва США Ізраїль та Іран погодилися на припинення вогню, яке набуло чинності після 12 днів бойових дій. Попри окремі порушення на початку, режим припинення вогню загалом зберігся.
Наприкінці червня парламент Ірану схвалив, а згодом і наглядові органи затвердили рішення про призупинення співпраці з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), звинувативши агентство в упередженості після американських та ізраїльських ударів.