Про це йдеться в оновленому меморандумі Міжнародного валютного фонду (МВФ) за результатами першого перегляду його програми.
“Через фіксовані тарифи на комунальні послуги для домогосподарств, які наразі становлять близько 55% від порівнянних контрактів на постачання, виникають значні фіскальні ризики”, – йдеться у документі.
Як наслідок, енергетичний сектор дедалі більше покладається на дотації, гранти та пільгове фінансування для задоволення потреб у відновленні та імпорті. Так, наприклад, Нафтогаз взяв додатковий кредит для фінансування ремонтів та імпорту, внаслідок чого його борг у 2025 році зріс на 63% порівняно з 2024 роком.
Крім того, мораторії на підвищення тарифів, введені з початком повномасштабної війни, щорічно обходяться Україні принаймні у 2,2% ВВП, тоді як цільові трансферти на комунальні послуги становлять близько 0,6% ВВП.
МВФ пише, що після розробки механізмів захисту можна було б почати поступове підвищення тарифів для домогосподарств, щоб забезпечити потреби у відновленні та скороченні заборгованості енергетичного сектору.
При цьому з часом знадобиться повна лібералізація цін для залучення післявоєнних інвестицій.
Водночас український уряд наголошує, що підвищення тарифів має відбуватися лише після оцінки та можливого реформування соціального захисту.
Крім того, урядовці вважають, що для завершення необхідних ремонтних робіт та забезпечення захисту енергетики знадобиться додаткова підтримка з боку донорів, а не тільки підвищені тарифи.