Недавно я писав про реіндустріалізацію, про яку всі говорять, але ніхто за неї не відповідає, і ніхто не знає, як і куди вона буде рухатися. Зараз, виглядає, ми маємо всі шанси вчергове сказати про неї і потім просто її загубити.
Щобільше, схоже на те, що головний піар-хід, який будуть просувати під нового премʼєра — це те, що він сильний менеджер, який допоможе країні легше пройти зиму.
І це справді, можна «продати» суспільству. Але при цьому я дуже боюся, що ми не почуємо дискусії премʼєра з виробничниками. І розмова ця має бути не лише про входження в зиму.
Читайте також: Чи є підстави для міфу про реіндустріалізацію України
Дорога електроенергія, квоти ЄС, CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism, Механізм прикордонного вуглецевого коригування, – ред.), тарифи УЗ — це той набір проблем, який прискорює деіндустріалізацію країни. Я писав це минулого разу і повторю зараз: у нас має бути хтось відповідальний за питання промисловості та реіндустріалізації. Натомість все, що ми чуємо зараз про новий уряд — це якраз відсутність такої людини й такого органу.
Я не закликаю відродити мінпром, хоча це не найгірша ідея, але як мінімум ця тема має бути представлена чи то віцепремʼєром, чи то якимось міністром, які мають виробляти відповідні політики. Ну це ж абсурд, коли всі з найвищих трибун говорять про нові виробництва, а цим питанням розрізнено опікуються кілька не найсильніших департаментів в різних міністерств.
ВПК є безумовним пріоритетом зараз. Але нам потрібно розвивати й інші галузі, бо без них, сам ВПК не зможе тягнути економіку.
Але, хай там як, зараз ми маємо можливість бодай визначити відповідального за промисловість. Будемо сподіватися, що це питання зрушиться з мертвої точки.
Про автора: Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.