На російську балістику можна подивитися з іншої сторони
Якби у них не було західних компонентів, ніяких ракет вони б не змогли виготовляти. А так — з одного боку, ми маємо відсутність жорсткого контролю за потраплянням на Росію мікросхем і чипів, з іншого — відсутність у західних партнерів можливостей передачі антибалістичних ракет, які можуть російські ракети збивати.
В цьому і є найбільша проблема, як ще декілька років тому була з так званим тіньовим флотом Росії. Хоч всі розуміли, звідки йдуть танкери і хто на цьому заробляли. Але удавали, що санкції працюють.
Читайте також: Про два сценарії, чорних лебедів і демократію
Бути напіввагітним — вибираючи між “веденням бізнесу” і наслідками — не вийде. Бо такий вибір тільки збільшує можливості Москви, а не зменшує їх. Отримуючи тимчасову вигоду, в стратегічному плані наші партнери прогрАють. Бо не давши по зубах Путіну у 2022-му, вони лише розтягнули у часі і війну, і витрати на неї.
От тільки що з цим робити — рецепта немає. Крім радикального перегляду підходів до будь-яких “економічних” контактів з Росією. Хоча б на найближчий рік. Інакше це балансування призведе до ще більшої ескалації.
Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.