Таку думку висловив європейський політик Паскаль Ламі, колишній генеральний директор Світової організації торгівлі, екскомісар з торгівлі в Єврокомісії, в інтерв’ю ведучому програми “Студія Захід” Антіну Борковському на Еспресо та Slawa.TV.
За його словами, з 2022 року Захід послідовно розширює санкційний тиск на Росію, однак цей процес залишається незавершеним і має потенціал для подальшого посилення.
Паскаль Ламі наголосив, що мета санкцій полягає не лише у стримуванні військової агресії Росії, а й у послабленні її економічної спроможності фінансувати війну.
“З самого початку, коли Російська Федерація вторглася на територію України, нашою метою було з одного боку зробити так, щоб стримувати військову Російську Федерацію, і наскільки я розумію, зараз це здійснюється доволі дієво Збройними силами України за допомогою Європейського Союзу і певною мірою зараз з підтримкою Сполучених Штатів Америки. Друга ціль – це спробувати послабити другу лінію фронту, а саме економіку Російської Федерації. І для того, щоб це здійснити, ми тривалий час покладалися лише на пакети санкцій щодо російської промисловості, щодо спроможності експортувати за кордон, санкції на постачання газу, санкції на банки, на основних олігархів. І з 2022 року у нас санкції йдуть далі, серйозніше”, – сказав він.
Він зауважив, що деякі з цих санкцій показують, що можна тиснути і далі.
“Вони ослаблюють економіку, і, на мою думку, вони будуть ослаблювати її ще більше в майбутньому. А поки Європейський Союз і, в певній мірі, Сполучені Штати Америки – це не єдині, хто намагається ослабити російську економіку”, – додав він.
Водночас Паскаль Ламі наголосив, що росіяни самі послаблюють свою економіку через те, що використовують все більше і більше ресурсів на потреби війни.
“І це послаблює спроможність споживчу, і це впливає на курси, це впливає на інфляцію. І зараз, як ми вже знаємо, Україна успішно пошкоджує частину системи енергетичної Російської Федерації, і це дещо новеньке. Такого раніше не було, і особисто я вірю в те, що це дуже важливі заходи для того, щоб Російська Федерація та її економіка надалі послаблювали”, – вважає європейський політик.
Що відомо про стан російської економіки
Від початку 2026 року Росія втратила щонайменше $7 млрд через удари по нафтопереробній інфраструктурі — простої підприємств та затримки відвантаження.
Дефіцит палива вже охопив Москву, Петербург та окуповані території — мережі АЗС запровадили ліміти на продаж.
Мінфін РФ попередив Путіна, що витрати на війну стали непосильними для бюджету — дефіцит за чотири місяці 2026 року сягнув 5,9 трлн рублів.
18 червня стало відомо, що у РФ вимушені збільшити на 40% витрати на війну, ніж було заплановано в бюджеті на 2026 рік, а гроші будуть шукати за рахунок внутрішніх запозичень.
23 червня повідомлялось, що Росія наростила експорт трубопровідної нафти на 22% за місяць завдяки поставкам до Словаччини та Угорщини через “Дружбу”.
Як писила 23 червня у The Economist, російська економіка дедалі більше відчуває наслідки війни проти України та стикається з ознаками структурного виснаження, однак про швидкий фінансовий колапс наразі не йдеться.