Російські атаки по житлових кварталах ніколи не впливали на ситуацію на фронті. Від того, що взимку цілі населені пункти залишалися без світла й тепла, лінія фронту не посипалася і залишилася приблизно там, де є.
Єдине, для чого робляться масовані обстріли мирних міст – залякування цивільного населення.
Це, власне, і відрізняє тактику терору від умисних вбивств: вбивця має на меті вбити когось конкретного, тоді як для терориста взагалі не важливо, кого він вбиває.
Навпаки, важливо, щоб жертви були випадковими: діти, дорослі, жінки, чоловіки – байдуже хто. Ніхто не повинен відчувати себе в безпеці.
Розуміння тупика у війні для росіян стає все більш очевидним. Як наслідок, війна в поточному стані втрачає сенс і перестає бути способом досягнення проголошених Путіним цілей. Вихід американців з переговорів лише поглибив цю кризу, адже за відсутності тиску на Україну з боку адміністрації США Кремль втрачає надію отримати швидку капітуляцію від українців.
Читайте також: Удари по Києву. Путін упустив момент виходу, а війна завжди голодна
Тому Путіну треба поспішати, адже час починає працювати не на його користь. Росії стає все важче тягнути війну в умовах продовження руйнації російської економіки, санкційного тиску, падіння набору російських контрактників, зростання втрат на фронті, української кіл-зони шириною в десятки кілометрів, збільшення наших ударів по російських НПЗ та військових заводах, фактичної блокади Криму і багатьох інших факторів.
За даними німецьких та американських медіа, сьогоднішній обстріл коштував Росії 250 мільйонів євро, тоді як російський Мінфін прямо каже Путіну, що грошей на війну не вистачає і бюджет потребує якомога швидшого зменшення військових витрат.
Інтенсифікація обстрілів – це спроба пришвидшити час і витиснути з українців капітуляцію через розширення терору мирного населення.
У підручниках історії будь-якої країни світу Путін і путінська Росія будуть представлені як схиблена нація. Збіговисько схиблених маніяків, які пишаються власним терором і масовими вбивствами. Саме тому стратегічною метою будь-якої країни світу має стати поразка Росії в цій війні. Адже зупинити Росію можна або зараз під Краматорськом, або через рік під Варшавою, якщо вдасться. Ніяких інших варіантів у світу немає.
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.