Про ризики проєкту Цивільного кодексу у частині права власності Еспресо розповів адвокат Владислав Ситюк.
“Новий законопроєкт Цивільного кодексу України містить низку концептуальних нововведень, які можуть суттєво вплинути на інститут права власності та механізми його захисту. На мою думку, окремі положення законопроєкту потребують суттєвого доопрацювання, оскільки в нинішній редакції вони можуть створювати ризики зловживань та збільшення кількості майнових спорів, особливо в умовах післявоєнного відновлення України”, – каже Владислав Ситюк.
За оцінкою адвоката, дискусійним є нове визначення права власності, запропоноване у ст. 400 законопроєкту, де право власності визначається як “повне панування особи над річчю”.
“На відміну від чинного Цивільного кодексу України, який чітко закріплює зміст права власності через три складові: володіння, користування та розпорядження майном, – нова редакція фактично замінює усталену юридичну конструкцію більш оціночним поняттям “панування”. Це може призвести до неоднозначного тлумачення норми права, ускладнення
судової практики та створення додаткових можливостей для маніпуляцій у сфері майнових прав”, – пояснює Владислав Ситюк.
Важлива новація законопроєкту – інститут посідання, якому у документі присвячений цілий розділ. І ця частина проєкту ЦК, за словами пана Ситюка, викликає особливе занепокоєння.
“Відповідно до запропонованої редакції, посідання визначається як фактичний контроль особи над річчю, який забезпечує можливість ефективного панування над нею незалежно від наявності юридичного титулу. Фактично йдеться про надання правового значення самому факту контролю над майном, – каже адвокат. – У практичній площині це може створити серйозні ризики для власників нерухомості, особливо в умовах війни, коли значна кількість громадян була змушена тимчасово залишити свої будинки, квартири чи земельні ділянки. Аналогічні ризики можуть виникати й у випадках, коли майно передавалося у користування без належного письмового оформлення прав та обов’язків сторін. За певних умов особа, яка фактично контролює майно, може отримати додаткові механізми для захисту свого “посідання”, що потенційно здатне стати підґрунтям для численних конфліктів та судових спорів”.
Ще один новий термін, який стосується власності – узуфрукт. Саме слово походить з латини: usus (користування) + fructus (плоди). Це, по суті, право безплатного користування чужим майном. Загалом поняття узуфрукт – це нове в українському законодавстві, але в чинному Цивільному кодексі його немає.
“Окремої уваги потребує і запровадження інституту узуфрукту, зокрема соціального узуфрукту, передбаченого ст. 505 законопроєкту. Йдеться про можливість безоплатного користування майном для забезпечення соціально значущих інтересів, причому в окремих випадках – навіть довічно, – пояснює Владислав Ситюк. – З одного боку, сама ідея соціального використання майна має позитивний соціальний потенціал. Однак у нинішній редакції законопроєкту критерії застосування такого механізму залишаються недостатньо визначеними, що може створювати корупційні ризики та можливості для непрозорого розпорядження державним або комунальним майном. Отже, попри його соціально орієнтовану мету, нечіткість критеріїв застосування та можливість довічного безоплатного користування державним чи комунальним майном можуть створити значні корупційні ризики та механізми непрозорого розподілу майнових ресурсів. Тому такі конструкції потребують або суттєвого перегляду та деталізації, або взагалі виключення із законопроєкту до моменту формування належних правових запобіжників, які б унеможливлювали їх використання як інструменту обходу гарантій права власності”.
Утім, наразі документ пройшов лише перше читання. До 19 травня депутати можуть подавати правки. Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка пообіцяв, що нову редакцію Цивільного кодексу допрацюють до другого читання. За його словами, знадобиться кілька місяців, перш ніж він буде підготовлений, тому що єдиний спосіб забезпечити легітимність Цивільного кодексу та приватного права загалом – це його прийняття суспільством.
“В умовах сьогодення до другого читання законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання насамперед у частині визначення права власності, механізмів посідання та соціального узуфрукту, оскільки саме ці положення можуть мати найбільш чутливі наслідки для правової визначеності, захисту майнових прав громадян та державних інтересів, – каже Владислав Ситюк. – Зокрема, інститут посідання у запропонованій редакції фактично надає самостійну правову вагу фактичному контролю над майном навіть за відсутності належного юридичного титулу, що в українських реаліях може створити передумови для зловживань, маніпуляцій із майном та посилення ризиків рейдерства і збільшення корупційних зловживань. Особливо щодо тимчасово залишеної нерухомості. Саме тому, в умовах сьогоднішніх реалій, в яких опинилася Україна, а також у період майбутнього післявоєнного відновлення України, гарантії непорушності права власності та належний захист майнових прав громадян повинні залишатися одним із фундаментальних пріоритетів цивільного законодавства України”.
- 28 квітня Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт № 15150, який передбачає масштабне оновлення та системний перегляд цивільного права України.