Про це він заявив європейському порталу Politico в кулуарах дводенного саміту лідерів ЄС на Кіпрі, який проводився для обговорення геополітики, безпеки та бюджету блоку.
Додаткові мита для російських товарів
Європа запровадила санкції, заборонила багато російського імпорту та встановила митні тарифи на зерно та добрива. Але вона не підвищила мита на дозволені товари з чіткою метою допомогти Україні, а ідея використання торговельної політики для цілей безпеки досі залишається суперечливо сприймається всередині ЄС, звернув увагу Міхал.
“Нам потрібно запровадити тарифи на товари з Росії, аби компенсувати (українські – ред.) збитки. Це було предметом розмов в різних коридорах влади й на різних зустрічах. Про те, що різні види тарифів на російські товари можуть фінансувати відбудову України”, – зазначив він.
У листопаді 2026 року сім країн, включаючи Естонію, вже закликали керівництво ЄС до запровадження тарифів на російські товари, такі як сталь та добрива, минулого листопада, але ця ініціатива зайшла в глухий кут і не була частиною 20-го пакету санкцій, узгодженого ЄС цього тижня.
Як вважає Міхал, навіть 210 мільярдів євро заморожених активів Москви, що зберігаються у фінансовому депозитарії в Брюсселі, не вистачить для покриття гігантського рахунку відшкодування завданих Україні збитків від російської агресії.
Загалом повну фінансову вартість чотирирічного вторгнення Росії в Україну, в результаті якого загинули або поранилися сотні тисяч українців, мільйони були переміщені, а міста зруйновані дотла, важко підрахувати. Але дослідження, замовлене урядом України, Організацією Об’єднаних Націй, Європейською комісією та Світовим банком, опубліковане в лютому 2026 року, показало, що відбудова України коштуватиме 500 мільярдів євро протягом десятиліття. Дослідження також показало, що 13% житлового фонду України було зруйновано за перші три роки конфлікту, пише Politico.
Заборона на в’їзд до ЄС російських учасників бойових дій проти України
Окрім того, Міхал вважає за необхідне аби Європа оновила свої візові правила. На його думку, слід заборонити російським окупантам в’їзд до Європейського Союзу, тому що як тільки війна в Україні закінчиться, вони хлинуть до Європи та спричинять хаос. Він був одним із восьми лідерів, які минулого місяця написали листа до президента Європейської ради Антоніо Кошти та президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, закликаючи до посилення візових правил. Ініціативу свого естонського колеги підтримали прем’єри Німеччини Фрідріх Мерц та Польщі Дональд Туск.
“Вони злочинці, вони шукатимуть роботу в приватних арміях, у різних місцях. Тож це питання нашої внутрішньої безпеки… Якщо ви причетні до такої агресії проти України, то, будь ласка, залишайтеся в Росії”, – пояснив Міхал.
Таллінн сподівається, що Європейська комісія здійснить масштабні зусилля щодо внесення до чорного списку понад мільйона росіян.
“Я знаю, що (високий представник ЄС та колишня прем’єр-міністерка Естонії – ред.) Кая Каллас вже займається цим”, – підсумував нинішній очільник естонського уряду.
“Ми також підштовхуємо їх. Я сподіваюся, що до літа у нас вже будуть певні пункти порядку денного (Європейської ради – ред.) з цього питання”, – наголосив Крістен Міхал.
- Уряд Естонії Крістен Міхал очолив влітку 2024 року.