Що ми маємо зробити зараз?
Раніше я вже неодноразово писав, що головною загрозою для нас є дві речі: на вищому політичному рівні ми чомусь не усвідомлюємо, що консенсус 2022 року вичерпано і зараз будуть писатися нові правила комунікації та співпраці ЄС з Росією.
І у нас є два варіанти: або ми будемо статистами й все буде зроблено без нас, або ж ми візьмемо активну участь в цьому процесі, який розпочинається вже зараз.
Отже, які ініціативи ми можемо запропонувати ?
1. Виходячи з того, що для РФ ідеєю-фікс стала нова Ялта, першим пунктом має бути прописаний принцип того, що ЄС відмовляється від будь-яких посягань на створення порядку, в якому сильний має право нищити слабшого за правом сили. Ніяких зон впливу бути не може. Адже кордони НАТО 1997 року — це спроба повернути Варшавський договір, а Україна лише елемент цієї історії.
2. Подобається нам чи ні, але велика частина майбутніх торгів буде вестися навколо торгівлі з РФ. Водночас одна з головних наших цілей — це максимальне обмеження фінансових можливостей РФ. Тому варто окремо прописувати, що в разі закінчення війни в Україні на умовах, які будуть прийнятними для України та Європи, ЄС виробляє жорсткі обмежувальні правила для всіх російських товарів з відповідним квотуванням. Наскільки я розумію нинішню логіку переговорів, США тиснутимуть, перш за все, на енергоносії і ЄС, знову-таки, як я це розумію, може частково погодитися на цей тиск. В такому випадку має бути прописане чітке антимонопольне правило, де буде прописано, що Європа не може собі дозволити, щоб російські енергоносії перевищували, до прикладу, 20% від загального споживання ЄС з відповідним квотуванням по країнах.
Читайте також: Путін погодився на участь європейців у переговорах. Чи це добре для нас?
3. При цьому ми маємо памʼятати: головна причина, через яку Росія потребує зняття санкцій, — це не лише торгівля, але й необхідність повернення західних технологій. Річ у тому, що Росія, за останні пʼять років все більше стає залежною від китайських технологій і це в перспективі може загрожувати не лише технологічній самостійності РФ, але й політичній. І тут мають також бути чітко прописані критерії, обмеження та умови щодо надання технологій.
4. У разі продовження гібридної війни ЄС залишає за собою право переглядати ці умови та запроваджувати нові санкції.
5. Україна має отримати право вступати в ЄС. ЄС юридично визнає Україну в кордонах 1991 року. А Захід не може мати обмежень з постачання Україні зброї.
Це, безумовно, такий собі умовний драфт нових червоних ліній ЄС. Але повторю: або ми будемо брати участь в їх виробленні, або ж їх вироблять без нас.
Про автора. Вадим Денисенко, політолог, керівник аналітичного центру Ділова Столиця.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.