Російський Газпром заявив, що на фоні похолодання в Європі і рекордного відбору газу з європейських підземних сховищ, різко зросли поставки трубопровідного газу в Туреччину. Зокрема, за перші 5 днів листопада обсяг газу, поставленого турецьким споживачам майже в чотири рази перевищив значення за аналогічний період жовтня і вересня. При цьому сукупні поставки в Туреччину за жовтень зросли на 78%.
Враховуючи, що саме через Туреччину пролягає останній діючий маршрут російського трубопровідного газу в Європу, може скластись враження, що європейські країни попри санкції рятуються російським газом від холодів. Насправді це повідомлення – чистої води маніпуляція. Ще з кінця жовтня Газпром регулярного публікує дані про “антирекорди” відбору газу з підземних сховищ у Європі, намагаючись створити ілюзію критичної ситуації забезпеченням газу ЄС на початку опалювального сезону. При цьому Трампівські переговорники намагаються схилити країни Євросоюзу до відновлення імпорту російського газу, а російська влада паралельно веде переговори з Іраном про будівництво нового газопроводу.
Поставки природного газу в Європу впали вдесятеро порівняно з 2021
“Як виглядає повний розпач – транзитувати газ у Перську затоку. Бо Європа відмовилась, Китай не хоче…” – прокоментував екскерівник Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон ідею будівництва газопроводу з Росії в Іран.
Саме слово “розпач” – ідеально описує стан російського “Газпрому”, який десятиліттям допомагав російській владі зберігати вплив на країни Європи. Адже вже у 2027 році ЄС відмовиться від поставок російського газу. Більше того 31 грудня 2026 року закінчується контракт з Туреччиною. Наразі тривають переговори щодо нових угод. Міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар уже заявив про намір скоротити обсяги закупівлі російського газу через високу ціну. Тож коло країн, куди РФ зможе продавати свій газ, звужується, а ті, хто лишається, намагаються збити ціну.
До слова, за розрахунками Reuters на основі даних ENTSOG, за перші десять місяців 2026 року через Турецький потік надійшло до Європи надійшло приблизно 14,8 млрд кубометрів російського газу. Це лише на 0,7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. І приблизно вдесятеро менше, аніж РФ постачала в Європу у 2021. За даними Сергія Макогона станом на грудень 2021, Газпром відрапортував про прокачку через Україну у 2021 році 40 млрд м3. Загалом в останній рік перед повномасштабним вторгненням, обсяг постачання Газпромом газу у країни ЄС склав близько 145 млрд м3, що було мінімумом за попередні 6 років. З огляду на це цілком зрозуміло, чому переговорники Трампа намагаються переконати Європу відновити імпорт російського газу. При цьому США вважають, що транзит має відбуватись через територію України, а продажі – через американського посередника.
Які країни Європи все ще отримують російський трубопровідний газ
“Турецький потік” (TurkStream) на сьогодні залишається єдиним діючим маршрутом постачання російського трубопровідного газу до країн ЄС. Транзит через Україну зупинений з 1 січня 2025 року. Нині російський газ надходить через TurkStream до Болгарії, а звідти транспортується далі балканською газотранспортною системою.
Серед країн ЄС, які все ще отримують російський трубопровідний газ, є Угорщина і Словаччина, а також Греція. Цікаво, що Греція у цьому році майже втричі наростила експорт газу, при цьому приблизно половина газу, який імпортує Греція – російський. За даними грецького порталу Еnergypress, з січня по серпень загальний обсяг імпорту газу сягнув приблизно 57 ТВт·год газу (приблизно 5,4 млрд куб. м), з яких потік через Сідірокастро (інтерконектор на кордоні Болгарії і Греції) склав 22,5 ТВт·год. Таким чином, російський газ становив близько 39,5% від загального обсягу імпорту протягом восьми місяців.
фото: З відкритих джерел
Болгарія, яка забезпечує транзит російського газу, офіційно не купує його з 2022 року. Однак періодично лунають звинувачення, що болгари все ж купують газпромівське паливо, але не через прямі контакти, а через посередників. При цьому прем’єр-міністр Болгарії Розен Желязко ще у 2025 заявив, що країна у 2026 розірве контракти на транзит російського газу, а у 2028 повністю зупинить транзит.
Тим часом відповідно до директиви ви ЄС про відому від російського газу, довгострокові контракти на постачання трубопровідного газу поступово припинятимуться, починаючи з 30 вересня 2027 року. За умови недостатньої кількості газу у сховищах, цей термін може бути продовжений до 1 листопада 2027 року.
Також російський газ, який надходить через Турецький потік отримує Сербія, Північна Македонія та Боснія і Герцеговина. Ці країни не є членами Євросоюзу, тож на них європейське рішення про відмову від газу не поширюється. Однак серби працюють через короткострокові контракти – останній завершиться наприкінці 2026. Щодо Північної Македонії та Боснії і Герцеговини, то там обсяги імпорту мізерні – 250 – 300 млн кубометрів на рік. Приблизно таку кількість газу Україна взимку споживає на тиждень.
Однак навіть за умови бажання балканських країн отримувати російський газ після 2027 року, це буде неможливо, якщо Болгарія зупинить транзит.
Європа наростила імпорт російського LNG
На відміну від російського трубопровідного газу, поставки якого до Європи справді практично не змінились, зі зрідженим ситуація інша. Країни ЄС справді суттєво наростили імпорт російського LNG справді зріс. І це значною мірою теж подарунок Путіну від його американського колеги, який спровокував блокаду Ормузької протоки. Оскільки ЄС не міг отримати той обсяг зрідженого газу з Катару, на який розраховував, довелось шукати заміну. А це американський та російський газ.
За даними Інституту центральної Європи (IES), за перші дев’ять місяців 2026 року країни-члени Європейського Союзу імпортували приблизно на 11% більше російського скрапленого природного газу, ніж за аналогічний період попереднього року. Бельгія, Франція, Іспанія, Нідерланди, Португалія та Італія придбали приблизно 16,35 млрд куб. м (12,02 млн тонн), що приблизно на 1,58 млрд куб. м більше, ніж за аналогічний період 2025. У грошовому вимірі це близько 7,88 мільярда євро, які країни Європи заплатили за дев’ять місяців за російський газ.
Майже всі ці вантажі були отримані з проєкту “Ямал СПГ”. Серед приймальних терміналів були Зебрюгге в Бельгії, Дюнкерк і Монтуар-де-Бретань у Франції, Гейт у Нідерландах та Баїя-де-Біскайя Газ в Іспанії.
“Однак місце розвантаження не обов’язково вказує на країну, в якій природний газ зрештою споживається. Тому ключовим питанням є збереження торговельних зв’язків, які явно не зникли, коли було прийнято спільну мету скорочення співпраці з Росією в енергетичній сфері”, – зазначають в Інституту центральної Європи.
Тут важливо розуміти, що “Ямал СПГ” Ямал СПГ є спільним підприємством російської газової компанії “Новатек” (50,1%), французької компанії TotalEnergies (20%) та китайських компаній CNPC та SRF (20% і 9,9% відповідно). Відтак цілком зрозуміло, чому саме Франція є одним з головних покупців російського зрідженого газу. Наразі французька TotalEnergies шукає варіанти обходу санкцій, за яким вона змогла б постачати російський LNG до країн з-поза ЄС, після того, як поставки в Європу будуть повністю заблоковані.
Тут варто нагадати, що відповідно до планів ЄС щодо відмови від російського газу, перехідний період для деяких довгострокових контрактів, укладених до 17 червня 2025 року, завершиться 1 січня 2027 року. Тобто уже з нового року російський LNG буде під забороною.
“Водночас пакет санкцій, прийнятий у липні 2026 року, дозволяє компаніям ЄС, зв’язаним довгостроковими контрактами, перенаправити деякі поставки на ринки за межами ЄС принаймні до кінця липня 2027 року. Таким чином, ці компанії зможуть продовжувати торгувати російським ЗПГ, але це положення не дозволить їм імпортувати його на ринок ЄС”, – зазначають в IES.
РФ втрачає не тільки виручку, а й важелі впливу на ЄС
Тим часом Росія панічно шукає нові ринки для поставок газу – як трубопровідного, так і зрідженого. Зокрема, лунали заяви про можливі поставки російського LNG навіть до Мексики. Щодо трубопровідного газу, то тут головна надія на Китай, який отримує газ через газопровід “Сила Сибіру”. Утім, наразі Піднебесна погоджується брати це паливо лише завдяки величезному дисконту. За даними The Moscow Times, у середньому за рік ціна “Газпрому” для ринку КНР становитиме $247,9 за тисячу кубометрів. При цьому інші клієнти компанії у далекому зарубіжжі платитимуть $562. Таким чином, дисконт сягне $315 за тисячу кубів, або 56%. Торік знижка перевищувала 40%.
При цьому у 2025 році Росія поставила до Китаю 39,4 млрд кубометрів газу, а у 2026 цей обсяг збільшиться до 40,5 млрд кубів. Попри це, китайський ринок поки що компенсує “Газпрому” лише одну п’яту колишніх поставок до Євросоюзу, які досягали на піку майже 200 млрд кубометрів.
Водночас втрата європейського рику для РФ – це не лише втрата виручки, а також втрата важелів впливу. Зокрема, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, коментуючи пропозицію США щодо відновлення імпорту газу з РФ заявила, що Росія не є надійним постачальником енергії і Москва неодноразово використовувала енергетичну залежність як зброю для шантажу інших.
“Це урок, який Європа точно не забуде “, – заявила фон дер Ляєн.