Сергій Корецький заявив, що уряд хоче розробити механізм, за яким підприємства зможуть отримати 100% бронювання в обмін на прогнозоване залучення частини працівників до військової служби.
“Нам потрібно придумати спільно нову соціальну модель, коли нехай всі будуть заброньовані, але підприємства дають прогнозовану мобілізацію людей в армію. Це ідеалістична модель. Якщо можна було б знайти таке рішення, то пропала би потреба шукати людей по вулицях. А якщо бізнес, підприємець, менеджер, керівник бере на себе таке зобов’язання – то не треба взагалі нічого, це новий суспільний договір”, — сказав прем’єр.
За його словами, людина має заздалегідь знати, куди йде служити та на який термін. За працівником зберігатимуть робоче місце й зарплату. Міноборони та Мінекономіки мають опрацювати умови спільно з бізнесом, а уряд планує затвердити механізм до 1 грудня.
Право на бронювання залежатиме від лояльності до керівництва
Голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець розкритикував ініціативу, заявивши, що вона може створити додаткові можливості для тиску на працівників. Він застеріг, що керівники можуть використовувати відбір працівників для бронювання як інструмент впливу на тих, хто відстоює свої трудові права.
“Першими кандидатами на виключення зі списків бронювання можуть стати зовсім не найменш кваліфіковані чи найменш потрібні виробництву працівники, а саме ті, хто не мовчить. Хто вимагає від керівництва гідної оплати праці, порушує питання безпеки на виробництві, наполягає на дотриманні трудового законодавства, викриває порушення, відмовляється працювати в небезпечних умовах”, — наголосив голова профспілки.
Він закликав уряд запровадити чіткі критерії бронювання та гарантії захисту працівників від дискримінації й свавілля роботодавців. На його думку, зміни потрібно обговорювати також із представниками працівників і профспілками.
Це дозволяє перекласти відповідальність за мобілізацію на керівників підприємств
Політолог Ігор Рейтерович в етері “Радіо НВ” заявив, що нова модель фактично може передати роботодавцям частину відповідальності за виконання мобілізаційних завдань. За словами експерта, у такому разі керівники підприємств самі визначатимуть, кого залишити заброньованим, а чиї дані передати для подальших мобілізаційних заходів.
“Насправді це дуже хитрий хід. Чому? Тому що він дозволяє перекласти відповідальність за прийняття непопулярних рішень на керівників тих чи інших підприємств”, — зазначив Рейтерович.
Він також звернув увагу на ризик конфліктів усередині колективів. Адже керівникові доведеться обґрунтовувати, чому одного працівника залишили на підприємстві, а іншого — ні.
На його думку, така система може породжувати підозри в несправедливому розподілі бронювання та домовленостях між працівниками й керівництвом.
“Почнуться відразу розмови, що а хтось там заніс й заплатив – його не мобілізували, а мене мобілізували. Коротше кажучи, багато таких може бути моментів, але виглядає це так, що, по суті, підприємства самі повинні будуть долучатися до виконання мобілізаційного плану”, — наголосив Рейтерович.
Влада загалом переглядає підходи до мобілізації та шукає способи залучити до війська більше людей, зокрема тих, хто уникає призову. Однак наразі невідомо, які саме додаткові заходи планують запровадити, окрім змін у системі бронювання, та коли будуть представлені відповідні рішення.
Уряд не повідомляє, скільки людей розраховує залучити до війська завдяки вже анонсованим змінам. Також не оприлюднено тексту постанови, яка має визначити умови та механізм роботи анонсованої моделі бронювання.
Нові правила бронювання
На засіданні 23 жовтня уряд створив Координаційний центр з організації бронювання. Також Кабмін фіналізував зміни до системи бронювання, серед основних нововведень – перегляд критеріїв критичності підприємств, обмеження максимального рівня бронювання та підготовка механізму повного бронювання за умови виконання мобілізаційних зобов’язань.
Протягом жовтня уряд розглядав зміни до порядку бронювання працівників критично важливих підприємств, зокрема скорочення квоти для оборонно-промислового комплексу та енергетики зі 100% до 85%. Проти таких обмежень виступили представники оборонної галузі, які попередили про ризик втрати фахівців і скорочення виробництва озброєння.
Військовий експерт Сергій Згурець також заявив, що скорочення квоти може призвести до зупинки виробництва окремих видів озброєння через дефіцит унікальних спеціалістів. Він наголосив на необхідності враховувати потреби оборонної промисловості під час перегляду правил бронювання.