Про це в проєкті “Український фокус. Вечір” на Slawa.TV та “Еспресо” сказала кандидатка політичних наук, старша викладачка Школи управління та державної служби імені Джорджа Буша-старшого у Вашингтоні, асоційована дослідниця Фонду Карнеґі за міжнародний мир Катерина Шинкарук.
За її словами, протести у США тривають із 2025 року, однак навряд чи вплинуть на рішення Трампа. Навіть угода щодо дизельного пального не зможе суттєво змінити ситуацію, адже ціни на дизель не встигнуть знизитися до 3 листопада.
“У мене немає великих очікувань, що ці протести на щось вплинуть. Це просто свобода самовираження, свобода висловлення. Так до них і ставляться, на жаль”, – зазначила Шинкарук.
Вона наголосила, що реальний вплив на політичні рішення можуть мати результати соціологічних досліджень і голосування на виборах, зокрема в контексті майбутніх президентських виборів у США 2028 року. Динаміка суспільних настроїв може стати сигналом для Трампа та його політичних радників.
Водночас, на думку Шинкарук, нинішні рішення американського президента суперечать логіці виборчого процесу.
“Ми бачимо, що зараз усе йде врозріз із тим, чого вимагає логіка виборчого процесу від Трампа. На мою думку, він сприймає період між теперішнім часом і початком листопада як вікно можливостей для зближення з Росією та спроб продемонструвати їй свою налаштованість на співпрацю. Тобто це йде врозріз із його електоральними інтересами”, – пояснила вона.
Шинкарук додала, що в діях Трампа важко знайти логіку, якщо не враховувати його персоналістські мотиви.
- Нагадаємо, 9 жовтня Трамп назвав розмову з Путіним “надзвичайно успішною”, а США тимчасово дозволили експорт російського дизелю.
- 12 жовтня сенатори звинуватили Трампа в порушенні закону через угоду з РФ щодо дизелю.
- 16 жовтня Трамп підписав указ про скасування частини санкцій проти РФ, передбачених законом Грема. Указ формально запроваджує мита, однак тимчасово призупиняє їхню дію, що залишає Трампу можливість активувати обмеження пізніше.