Про це у коментарі Еспресо заявила заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас.
“Саме по собі відкриття кластерів “Внутрішній ринок” та “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання” ще не означає, що завтра український ринок повністю відкриється або всі європейські вимоги запрацюють одночасно. За деякими вимогами ми вже давно працюємо. Насамперед це безпечність сирого молока і готових продуктів. Але ризик для українських виробників є. І в умовах війни він особливо відчутний”.
За її словами, українські молокопереробні підприємства несуть додаткові витрати і на резервне енергопостачання, і на логістику, і на відновлення пошкоджених потужностей.
“Навіть найефективніший виробник може програвати за ціною підприємству з Європейського Союзу, яке працює в стабільних умовах і отримує великі дотації з бюджету спільної аграрної політики, – каже Олена Жупінас. – Зараз перед нашими виробниками став іще один додатковий виклик – в Україні змінюється порядок бронювання працівників. І це дійсно дуже серйозний виклик для фермерів, тому що вони і так мали дуже невелику квоту для бронювання. Дуже багато персоналу, який був уже навчений, пішло на фронт. Тільки навчили новий персонал, – знову виклик, ти не зможеш забронювати своїх працівників. Втрата досвідченого персоналу може означати як і скорочення виробництва, так і погіршення добробуту тварин, над якими так багато працювали”.
До слова, вимоги до добробуту сільськогосподарських тварин, які в Україні почали діяти з 1 січня 2026 року, – це також один з кроків для узгодження стандартів з європейськими.
“Для молочної галузі потрібно оцінювати весь ланцюг: виробництво молока, виробництво готового продукту поставку продукту на полиці магазинів. Українські ферми мають потенціал для конкурентного виробництва сирого молока. Але, наприклад, для успішної конкуренції з сиром, яку ми вже програємо (на наших полицях все більше і більше європейських сирів), нам потрібна така ж сучасна переробка, яка є в Європейському Союзі. Але там вона була досягнута за рахунок доступу до фінансування, за рахунок перехідних періодів, – без цього не було б такого потужного польського виробництва, – каже Олена Жупінас. – Асоціація виробників молока за європейську інтеграцію. Ми підтримуємо відкриття кластерів, але це має супроводжуватися конкурентними інструментами для адаптації: доступними кредитами, грантами на модернізацію, страхуванням воєнних ризиків. На переговорах у цих кластерах потрібно відстоювати перехідні періоди та механізми”.
За її словами, українські фермери розуміють, що з 1 січня 2029 року на українському ринку має бути тільки молоко класу екстра, – європейського класу.
“Але ми маємо отримати і можливості інвестувати в ці європейські вимоги. У нас є ризик втрати підприємств, робочих місць, ще до того, як наш бізнес зможе повною мірою скористатися перевагами спільного ринку Європейського Союзу”, – каже експертка.
Проблема у тім, що наразі немає інструментів, які б захищали український ринок молочної продукції від імпорту на період, вітчизняні підприємства адаптовуватимуться до нових правил.
“Коли ми підписували документи про Асоціацію з Європейським Союзом, ми дозволили вільний доступ до нашого українського ринку. Тому тепер, коли ми вступаємо в нові переговорні умови, маємо не повторити тих помилок, які були під час підписання Угоди про асоціації. Ми маємо відстоювати, захищати наших товаровиробників”, – каже вона.
Які переговорні кластери про вступ до ЄС уже відкриті
Рада Євросоюзу 13 жовтня офіційно відкрила для України ще два кластери в переговорах про вступ: “Внутрішній ринок” та “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”. Перший передбачає доступ до європейського ринку за спільними правилами, другий — створення конкурентоспроможної економіки, здатної ефективно працювати на цьому ринку.
Переговорний процес про вступ країни до ЄС поділений 33 переговорні глави, які згруповані у шість кластерів:
- Fundamentals (“Основи”);
- Internal Market (“Внутрішній ринок”);
- Competitiveness and Inclusive Growth (“Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”);
- Green Agenda and Sustainable Connectivity (“Зелений порядок денний та стале сполучення”);
- Resources, Agriculture and Cohesion (“Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”);
- External Relations (“Зовнішні відносини”).
15 червня 2026 у Люксембурзі під час другої Міжурядової конференції Україна – ЄС офіційно відкрито переговори за першим кластером. Через місяць, 14 липня, 2026 у Брюсселі офіційно відкрили перемовини про вступ до Європейського Союзу за шостим кластером “Зовнішні відносини”. Таким чином наразі відкриті переговори за чотирма з шести кластерів. Водночас експерти називають найскладнішим перший – “Основи”.