Про це в проєкті “Український фокус. Ранок” на Slawa.TV та “Еспресо” сказала народна депутатка України від фракції “Голос” Юлія Сірко.
За словами депутатки, законопроєкти, необхідні для виконання зобов’язань України перед ЄС, зокрема антикорупційні та щодо реформи правоохоронних органів, надто довго залишаються без належного розгляду.
“Ці законопроєкти лежать ще з другого кварталу 2025 року, тому вони справді дуже розтягнуті в часі. Особливо це стосується антикорупційних законопроєктів і законопроєктів про реформу правоохоронних органів. Вони чомусь системно ігноруються, зокрема в комітетах. Сподіваюся, цього тижня ми все ж таки побачимо їх у залі й проголосуємо і в першому, і в другому читанні”, – зазначила Сірко.
Водночас вона зауважила, що проходження цих законопроєктів через парламентські комітети відбувається складно.
“Але через комітети вони проходять дуже тяжко: ми бачимо, що комітети намагаються вичистити їх до такого стерильного стану, щоб, не дай Боже, не нашкодити корупціонерам. Тому, думаю, саме тут будуть найбільші дебати”, – наголосила депутатка.
Сірко також звернула увагу на інший блок законопроєктів, який передбачає підвищення податків, зокрема оподаткування посилок і запровадження ПДВ для ФОПів.
“Інший блок законопроєктів стосується підвищення податків у різних формах: оподаткування посилок, ПДВ для ФОПів та інше, що хочуть покласти на плечі громадян України. Тут постає питання черговості: антикорупційний блок має йти поперед підвищення податків. Підвищувати податки для того, щоб крали корупціонери, на мою думку, несправедливо і неправильно”, – сказала вона.
За словами народної депутатки, саме з антикорупційним блоком і реформою правоохоронних органів пов’язана найбільша сума фінансування, від якої залежить наповнення державного бюджету.
“Насправді найбільша сума прив’язана саме до антикорупційного блоку та реформи правоохоронних органів, тож від неї залежить фінансування українського бюджету”, – пояснила Сірко.
Вона також заявила, що виконання Україною необхідних зобов’язань залежить не лише від Верховної Ради, а й від Кабінету Міністрів.
“Президент трохи лукавить, коли каже, що все залежить від Верховної Ради. Насправді на рівні Кабінету Міністрів має бути затверджено близько 44 підзаконних актів, до яких теж прив’язані суттєві гроші, приблизно 20 млрд євро”, – зазначила депутатка.
Сірко додала, що 17 із 44 необхідних підзаконних актів уже ухвалено, а решту очікують найближчим часом.
“Тому Кабінет Міністрів повинен зробити свою домашню роботу й ухвалити на своєму рівні ці 44 підзаконних акти, які є частиною наших зобов’язань. 17 з них уже ухвалено, решту ми очікуємо найближчим часом, адже від цього теж залежатиме фінансування. Тобто наповнення державного бюджету до кінця року залежить не лише від депутатів: щонайменше 60% залежить від Кабінету Міністрів і від прем’єр-міністра”, – підсумувала вона.
- 14 вересня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами наближається до критичної, і вкотре закликав народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги
- Нагадаємо, Корецький раніше вже повідомляв про потребу в $27 млрд екстреного фінансування для покриття дефіциту оборонного бюджету.
- У відповідь ЄС зажадав від України пояснити, звідки взялася ця додаткова потреба і як саме Київ планує витратити кошти. Єврокомісія тоді підтвердила можливість спрямувати наступний транш у 3,2 млрд євро на закупівлю систем Patriot та іншого озброєння.