Про це пише Forbes Ukraine.
Росія десятки разів атакувала підприємства ГМК
Від початку 2026 року російські війська щонайменше 30 разів завдавали ударів по ключових підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Унаслідок атак були уражені або зруйновані сім доменних печей, загинули 18 працівників.
За словами президента об’єднання “Укрметалургпром” Олександра Каленкова, наразі українські підприємства не виплавляють ні сталь, ні чавун.
Окремо складною ситуація була у вересні. Керівник офісу CEO групи “Метінвест” Олександр Водовіз розповів, що протягом одного з тижнів Україна вперше за 100 років не виробила жодної тонни сталі.
“Ситуація в металургії катастрофічна. Ми можемо планувати роботу лише на місяць уперед”, – сказав він.
Металургія може втратити мільярди доларів експорту
У 2025 році гірничо-металургійний комплекс забезпечив Україні $6,2 млрд експортних надходжень, а його внесок у ВВП становив 5,5%.
За оцінкою Forbes, у разі найгіршого розвитку подій негативний вплив кризи в металургії на українську економіку може сягнути 6,5-7% ВВП. Це пов’язано з тим, що зупинка підприємств позначиться не лише безпосередньо на ГМК, а й на суміжних сферах.
За словами Каленкова, одне робоче місце у гірничо-металургійному комплексі забезпечує ще 7,5-8 робочих місць у пов’язаних галузях. Йдеться, зокрема, про транспорт, енергетику, машинобудування, ремонтні підприємства та логістику.
Ще однією проблемою стало скорочення експорту залізної руди. Наявні альтернативні морським маршрути дозволяють вивозити не більш як половину попередніх обсягів.
“Втрата експорту руди – це втрата 1 млрд доларів валютного виторгу на рік – тільки по руді”, – зазначив CEO Metals Consulting International Олександр Сірик.
Через зупинку заводів можуть постраждати місцеві бюджети
Проблеми металургійних підприємств уже позначаються і на фінансах міст, де вони працюють.
У 2025 році “АрселорМіттал Кривий Ріг” сплатив 8,5 млрд грн податків і зборів, з яких 2,6 млрд грн надійшли до місцевих бюджетів. Підприємства “Метінвесту” в Запоріжжі за перше півріччя 2026 року перерахували майже 1,6 млрд грн.
Через скорочення таких надходжень місцеві бюджети можуть втратити частину ресурсів для фінансування соціальних послуг, зокрема безкоштовного проїзду.
Загалом, за оцінкою “Укрметалургпрому”, зупинка гірничо-металургійного комплексу може призвести до втрати Україною $5–7 млрд валютної виручки та щонайменше 30–40 млрд грн бюджетних надходжень.
“Поки не буде якогось розуміння щодо безпеки, буде важко говорити про відновлення виробництва”, – наголосив Каленков.
АМКР веде переговори з Офісом Президента
Окремо компанія “АрселорМіттал Кривий Ріг” проводить переговори з Офісом президента щодо подальшої роботи підприємства.
Серед питань, які обговорюють, – безпека працівників, можливий формат роботи заводу, зокрема простій або скорочення персоналу, а також податкові питання.
Водночас українські, європейські та глобальні профспілки закликають не звільняти працівників АМКР, а перевести їх на оплачуваний простій. На їхню думку, збереження кваліфікованих працівників є важливим для подальшого відновлення підприємства після російських атак.
Зупинка металургії впливає на економіку цілих регіонів
Через російські обстріли та проблеми з експортом у Кривому Розі зупинилися “АрселорМіттал Кривий Ріг” та три гірничо-збагачувальні комбінати. Місто, яке до війни забезпечувало майже 10% ВВП України, через проблеми промислових підприємств змушене формувати на наступний рік “бюджет виживання”, заявляв голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул.
Водночас наслідки зупинки металургійних підприємств виходять за межі самої галузі та позначаються на роботі Укрзалізниці, суміжних сферах і регіональній економіці. За словами президента “Укрметалургпрому” Олександра Каленкова, збереження роботи підприємств важливе для десятків тисяч працівників та інших галузей, пов’язаних із металургією.