1. Такі дрони росіяни запускають переважно в центральну частину країни. Реактивний двигун споживає значно більше палива, тож реактивний дрон зі стандартною боєголовкою зазвичай не долітає до західних областей. Звісно, можна збільшити обсяг паливних баків, але для цього доведеться зменшити обсяг вибухівки. Це обмежить коло цілей, проти яких його можна використовувати.
2. Технологія реактивного дрона не є чимось унікальним. Реактивні двигуни вільно продаються на китайських маркетплейсах, а отже, вони доступні як Росії, так і Україні.
Основна причина, чому Росія не використовувала реактивні дрони раніше — їхня вартість. Один лиш реактивний двигун коштує більше, ніж шахед попереднього покоління. Якщо ціль можна уразити дешевим дроном із поршневим двигуном, немає сенсу брати для цього дорогий реактивний дрон.
Але після того, як українська ППО навчилася ефективно збивати дешеві дрони, Росія істотно зменшила їх використання та перейшла на реактивні.
Те саме очікує й українські далекобійні дрони. Поки Росія не навчилася ефективно збивати поточне покоління українських безпілотників, немає економічного сенсу переходити на дорожчі реактивні дрони. Проте рано чи пізно Росія навчиться. І тоді такий перехід буде практично неминучим.
3. Серійних українських дронів-перехоплювачів наразі немає. Виробники демонструють прототипи, які вже успішно збивають Герані-5, але до серійного виробництва вони ще не дійшли, зокрема через відсутність фінансування.
Якщо дрони-перехоплювачі з’являться упродовж жовтня, наступним етапом стане навчання екіпажів для їх використання та переформатування поточної системи ППО, яка налаштована на виявлення дронів попереднього покоління.
Читайте також: Про реактивні дрони-перехоплювачі та їхні перспективи
Західні медіа писали: якщо зі звичайними шахедами екіпаж мав близько хвилини на те, щоб запустити перехоплювач, то з реактивними цей час скорочується до 6 секунд.
Тобто мобільних груп ППО потрібно буде значно більше, завдання будуть складнішими, а отже, набирати людей для навчання потрібно вже зараз.
Скільки часу займе підготовка операторів перехоплювачів — невідомо. Але навіть якщо йдеться про підготовку вже досвідчених операторів, це може тривати місяць і більше.
Власне, так і вимальовується оптимістичний горизонт часу, коли Україна зможе почати нарощувати ефективність протидії реактивним дронам — не раніше листопада.
При цьому необхідно розглянути питання фінансування. Реактивні дрони коштують в рази дорожче. Вважається, що їх виробництво мало вирішальний вплив на збільшення російського воєнного бюджету на 30%. Українські дрони-перехоплювачі також коштуватимуть дорожче, і судячи з заяв Володимира Зеленського про дефіцит в $27 мільярдів, коштів на масштабування їх виробництва може не вистачити. Очевидно, саме тому міністр оборони Євген Хмара звернувся до країн ЄС з пропозицією долучитись до фінансування їх виробництва. Впевнений, що гроші будуть знайдені, але причини, чому ми почали займатись цим питанням лише зараз, викликає певні питання.
Очевидно, що поява реактивних дронів та “бандеролей” — це не якийсь перелом, а лише черговий етап війни. З часом він зміниться на інший, і ми всі дуже чекаємо на українську масову ракету.
Читайте також: Метою ударів Росії є не АЗС чи інтернет. Метою є наша впевненість у тому, що ми вистоїмо
Удари реактивними “шахедами” не здатні змінити ситуацію на лінії фронту і не наближають перемогу Росії. Але це впливає на ситуацію в тилових містах. І, власне, саме це зараз є однією з головних ставок Кремля: не бувши здатним перемогти наших військових, Путін намагається перенести війну туди, де замість воєнних цілей опиняються мирні люди — діти й дорослі, жінки та чоловіки, звичайні вчені, лікарі, зв’язківці тощо. Звичайний хаотичний терор, який Путін не соромиться демонструвати як предмет гордості схибленого психопата.
Але війни не виграються терором, а будь-яка технологічна перевага завжди має тимчасовий характер.
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.