Про це Висоцький сказав під час брифінгу, передає Суспільне.
За словами міністра, універсального переліку продуктів для запасу не існує, кожна родина формує його відповідно до власних потреб.
“У кожної сім’ї він може бути різний. Немає якогось універсального (набору харчів, – ред.). Думаю, що також жодна родина не живе за принципм мати продукти лише на один день і щодня ходить їх купувати. Але умовно, чи треба мати його на понад місяць? Ну, передумов такого немає. От тижневий потрібно мати”, – додав він
Він також пояснив, що тривалі перебої з постачанням можливі через пошкодження або знищення продовольчих складів. Тож українцям варто зважати на форс-мажори в час війни. Але навіть у таких випадках, за його словами, товари згодом надходять до магазинів.
Читайте також: Супермаркети не зможуть диктувати ціни українцям: Пендзин про осіннє подорожчання
Висоцький зазначив, що атаки Росії на продовольчі склади тривають усі роки повномасштабного вторгнення, але 5 серпня цього року зафіксовано наймасштабніший одномоментний удар. Відтоді інтенсивність атак є найбільшою від початку війни.
За його словами, найбільші атаки на продовольчі склади Росія здійснила у Київській і Дніпропетровській областях. Щодо завданих збитків, то наразі їх не порахували остаточно, проте кожен одномоментний удар по великих складах міг спричинити від 3 до 5 млрд грн збитків. Тобто загалом можна говорити “про десятки мільярдів гривень”.
Міністр додав, що удари можуть призвести до потенційного здорожчання продуктів на макрорівні приблизно на 2,5%, проте міністерство не очікує довгострокових дефіцитів харчів.
- Про те, що через пошкодження інфраструктури виникли проблеми зі своєчасною доставкою продуктів до магазинів, але немає підстав стверджувати про продовольчу кризу, в етері Еспресо розповідала й виконавча директорка Ukrainian Food Retail Alliance Наталія Петрівська.