Про це він заявив в інтерв’ю Financial Times.
“Ми пройшли пік напруги в польсько-українських відносинах”, — заявив Коваль, який також є урядовим уповноваженим Польщі з питань відбудови України. За його словами, українська влада визнала: історичні й політичні дискусії мають бути відокремлені від гуманітарного питання — можливості для польських родин поховати своїх загиблих.
Саме на гуманітарному напрямку сталося найпомітніше зрушення. За словами Коваля, у серпні сторони досягли домовленості пришвидшити розгляд запитів Варшави на ексгумацію останків поляків, загиблих під час Другої світової війни. Цю угоду він назвав “великою зміною” — за його словами, вона настала після років небажання з боку України.
У неділю в Острівках, колишньому польському селі на заході України, перепоховали 55 польських жертв воєнної різанини — лише за кілька тижнів після ексгумації їхніх останків. Польські пошукові групи, за словами Коваля, незабаром почнуть розкопки одразу в кількох місцях, а на наступний рік запланована подальша робота.
Речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що Київ “готовий розглядати десятки нових запитів з польського боку, щойно їх буде подано”, але заперечив, що саме Україна відповідальна за повільний темп ексгумацій.
Очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, чия установа опікується цим процесом, повідомив, що очікує невдовзі нового переліку місць для розкопок від Польщі, і пообіцяв видавати дозволи “якнайшвидше”, хоча уточнив: “це не означає, що всі дозволи видаватимуться автоматично”.
Другий напрямок потепління, за словами Коваля, — економічний. Він навів приклад: польський державний страховик PZU нещодавно домовився придбати компанію MetLife Ukraine, яка контролює близько половини українського ринку страхування життя.
“Економічні показники дуже позитивні, і, думаю, ще кілька флагманських корпоративних угод допоможуть краще пояснити нашому суспільству, що ми отримуємо реальну економічну вигоду від співпраці з Україною”, — зазначив він.
Коваль також звинуватив російську пропаганду у спробах використати історичні образи між Польщею й Україною, щоб відвернути увагу від “того, наскільки реальна загроза російської агресії”.
Дискусія триває на тлі того, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та лідери балтійських країн попереджають: Росія готує масштабну гібридну атаку, аби перевірити рішучість і безпеку східного флангу НАТО. Соціологічні опитування перед парламентськими виборами наступного року показують, що ставлення поляків до України залишається стриманим, а опозиційна партія “Право і Справедливість” пообіцяла блокувати перспективу вступу України в ЄС.
“Я бачу спроби обох урядів охолодити ситуацію, але політичні обставини цьому не сприяють”, — зазначила очільниця варшавського аналітичного центру Center for International Relations Малгожата Боніковська. За її словами, у Польщі вже стартує виборча кампанія, у якій “українська карта” точно буде розіграна.