Ним став 58-річний Алекс Карп, генеральний директор американського гіганта Palantir Technologies, компанії з капіталізацією у сотні мільярдів доларів, чиї алгоритми вже допомагають Україні збивати “шахеди” й планувати удари вглиб Росії. Карп – не просто успішний технологічний менеджер. Це один з найбагатших людей планети, автор ідей, які частина західних інтелектуалів відкрито називає технофашистськими, і людина, чия компанія одночасно є символом підтримки України та об’єктом гучних правозахисних скандалів у США, Британії й довкола Гази. Розбираємось, хто така ця суперечлива постать і чому саме вона вирішила зробити ставку на проєкт Федорова.
Що сталося: Федоров і Карп анонсували спільний проєкт
Під час поїздки до Вашингтона, де Федоров зустрічався з представниками американських інвестиційних фондів (зокрема з директором зі стратегії інвестицій Cerberus Capital Management Нейтом Фіком), він оголосив, що разом зі своєю командою запускає нову компанію у сфері оборонних технологій. Новину ексміністр поширив у своїх соцмережах, супроводивши її спільним відео з Карпом.
За словами Федорова, компанія спиратиметься на досвід, здобутий командою під час повномасштабної війни – досвід трансформації української оборони в умовах реальних бойових дій, коли технології фактично почали визначати перебіг битв.
Мета нового проєкту, як заявив Федоров, – посилити обороноздатність України та розробляти технології, які зроблять безпечнішим майбутнє для західних союзників загалом. Деталі щодо конкретного технологічного напрямку компанії та обсягів інвестицій сторони поки не розкривають, обіцяючи оголосити їх пізніше.
Але головна інтрига – саме постать інвестора.
У спільному відеозверненні Карп сказав, що радо долучиться до створення нового проєкту й допомагатиме команді Федорова. Він також сказав, що знайомий з Федоровим давно, бо вони “працювали разом пів десятиліття”.
Символічно, що анонс прозвучав менш ніж за два місяці після того, як Федоров втратив посаду міністра оборони, адже тепер колишній чиновник переходить у приватний сектор, і робить це за підтримки одного з найвпливовіших і найбагатших людей технологічного світу.
Defense News нагадує дуже цікавий нюанс: Карп зв’язався з Федоровим майже одразу після його звільнення з посади міністра оборони. Федоров тоді розповідав журналістам, що Карп зателефонував йому і запропонував: “зробити щось разом”. Федоров відповів, що вони повернуться до цієї розмови пізніше. Тобто ініціатором створення нової компанії може бути саме Карп. Це нагадує історію з призначенням Федорова радником міністра оборони Італії.
Читайте також: Італія наймає “короля дронів”: як іноземні ЗМІ описують призначення Федорова радником Крозетто
Від філософії до мільярдів: як Карп став одним із найбагатших людей світу
Алекс Карп – постать нетипова для Кремнієвої долини. Народжений 1967 року в Нью-Йорку, він здобув освіту не в інженерії чи бізнесі, а у філософії: навчався у Хаверфорд-коледжі, потім здобув юридичний ступінь у Стенфорді, де й познайомився з майбутнім співзасновником Palantir – венчурним інвестором Пітером Тілем.
Пізніше Карп здобув докторський ступінь із соціальної теорії у Франкфуртському університеті в Німеччині, де навчався у школи, пов’язаної з традицією Теодора Адорно та Франкфуртської школи – обставина, яку часто згадують, коли описують парадокс його подальшої політичної еволюції.
Адже людина, яка здобула освіту на засадах радикальної критики державного нагляду, домінування та систем контролю, зрештою очолила компанію, що створила найпотужніші у світі цифрові інструменти саме для такого нагляду та керування суспільством…
Palantir Карп і Тіль заснували 2003 року, і компанія довгий час залишалася непублічною й закритою для широкого загалу. Бо вона працювала переважно з розвідувальними службами та армією США. Як згадував Пітер Тіль, Palantir народився в горнилі терактів 11 вересня 2001 року.
Проривом стало виведення акцій на біржу у 2020 році через нетиповий механізм прямого лістингу. Відтоді капіталізація компанії зросла вибухово: якщо ще у 2022 році вона оцінювалася приблизно у 13 мільярдів доларів, то влітку 2026-го, на хвилі буму штучного інтелекту, ринкова вартість Palantir сягнула близько 320–330 мільярдів доларів.
Разом з акціями стрімко зросли й статки самого Карпа. За оцінками Forbes, у 2026 році його статок перевищив 15 мільярдів доларів, що зробило його одним з найбагатших людей США. Bloomberg фіксував, що лише за 2025 рік капітал Карпа зріс майже удвічі, випередивши темпами приросту навіть Ілона Маска та Джеффа Безоса. Після особливо вдалого звітного кварталу компанії у серпні 2026-го акції Palantir за один день підскочили майже на 30%, а статки Карпа одразу зросли на понад 3 мільярди доларів, піднявши його одразу на десятки позицій у світовому рейтингу мільярдерів (він у топ-200). Практично весь цей капітал (аналітики оцінюють частку у 98%) сформований не готівкою чи диверсифікованими активами, а акціями та опціонами самої Palantir. Тобто статки Карпа напряму залежать від курсу її акцій.
Сам Карп публічно визнає, що штучний інтелект може зробити його ще у двадцять разів багатшим і довести капітал до 300 мільярдів доларів протягом наступного десятиліття. При цьому він же відкрито називає нерівність, яку породжує ШІ-бум, “найбільшою проблемою країни”. Бо на його думку, доходи середнього класу зростуть у рази скромніше, ніж статки вузького кола засновників і топменеджерів технологічних компаній – таких, як він сам.
Чим займається Palantir
фото: gettyimages
Palantir Technologies спеціалізується на аналізі великих масивів даних і побудові на їхній основі рішень для урядів, армій та великого бізнесу. Простими словами – компанія створює програмне забезпечення, яке зводить розрізнену, часто хаотичну інформацію з десятків джерел (супутникові знімки, дані розвідки, сенсорів, документів) в єдину картину, придатну для прийняття швидких рішень: від логістики на полі бою до прогнозування епідемій.
Її технології використовують армії й спецслужби країн НАТО та США для роботи з розвідданими, плануванням операцій і управлінням на полі бою. Компанія входить у топ-10 найдорожчих технологічних компаній США.
В Україні Palantir працює з 2022 року: її софт інтегровано в українську систему планування ударів по глибокому тилу Росії та застосовується для виявлення й перехоплення дронів. За словами Федорова, у межах платформи Brave1 Dataroom, створеної спільно з Palantir, понад сотня українських компаній навчають десятки моделей ШІ для боротьби з повітряними цілями.
Технофашист чи реаліст: погляди Карпа на Захід і силу
Михайло Федоров та Алекс Карп, фото: Міністерство оборони України
За останні роки публічний образ Карпа різко змінився. Ця зміна стала джерелом найгучнішої критики на його адресу.
Журналіст Майкл Стайнбергер, автор нещодавньої книги про Карпа та Palantir, описує його як людину, яка ще недавно вважала себе лівим і публічно казала, що найбільше боїться фашизму, а тепер стала одним із найвпливовіших технологічних союзників адміністрації Дональда Трампа.
Кульмінацією цієї трансформації стала публікація навесні 2026 року так званого “22-пунктного маніфесту” – стислого викладу ідей із книги Карпа “Технологічна республіка”, написаної у співавторстві з Ніколасом Заміскою. У маніфесті, опублікованому в офіційному акаунті Palantir у соцмережі X і переглянутому десятки мільйонів разів, ідеться про те, що Захід і Кремнієва долина нібито втратили свій курс, захопившись побутовими застосунками та риторикою “м’якої сили” й інклюзивності, замість того щоб розвивати “тверду силу” – озброєння, зокрема на основі штучного інтелекту. Одна з ключових ідей полягає в тому, що штучний інтелект замінює ядерне стримування. Тому важливо бути найкращим у її застосуванні, щоб не зазнавати загроз з боку інших країн. Також там мовиться, що повоєнну нейтралізацію Німеччини та Японії необхідно скасувати, бо пацифізм цих країн “загрожує збереженню балансу сил”.
Документ і публічні виступи Карпа викликали хвилю звинувачень у технофашизмі – цей термін, за даними видання The European Scientist, першим щодо доктрини Palantir вжив філософ Марк Кокелберг. Зокрема, найбільш контроверсійним був пункт №21 маніфесту, який звучить так:
“Деякі культури досягли життєво важливих успіхів; інші залишаються дисфункціональними та регресивними. Усі культури тепер рівні. Критика та оціночні судження заборонені. Однак ця нова догма замовчує той факт, що певні культури та навіть субкультури… створили дива. Інші виявилися посередніми, а що ще гірше, регресивними та шкідливими”.
Британські депутати парламенту називали маніфест по суті лиходійським сценарієм, порівнюючи його з пародією на фільм про РобоКопа. Юристка й дослідниця права Селін Кастетс-Ренар з Оттавського університету описала бачення Карпа як антигуманне поєднання ультраправих ідеологій з інтересами великого капіталу, тісно зрощене з адміністрацією Трампа.
Окремо оглядачі звертають увагу на риторику Карпа про “високотестостеронних чоловіків”, яких, на його думку, роками ігнорували демократи, а також на його публічні компліменти Трампу (якого він називав по-справжньому талановитим) та Ілону Маску (якого описував як найважливішого будівничого у світі). Видання Religion Dispatches звертало увагу і на рекламну кампанію Palantir на університетських кампусах США, яку його автори прямо назвали не просто аргументом проти вищої освіти, а фактично рекрутинговим оголошенням для технофашистського проєкту.
Водночас у Карпа є й захисники серед аналітиків, які вважають подібні звинувачення перебільшенням і наголошують, що йдеться радше про провокативну публічну риторику CEO, який свідомо будує образ бунтівного інтелектуала, ніж про реальну політичну програму.
Скандали навколо Карпа і Palantir
Репутація компанії Карпа суперечлива не лише через риторику. Правозахисна організація Amnesty International критикує Palantir за дедалі глибшу вкоріненість у державних операціях і за створення інструментів масового стеження, які, на думку правозахисників, ставлять під загрозу приватність мільйонів людей.
Найбільше критики компанія отримує за співпрацю з Імміграційною та митною службою США (ICE). Адже саме софт Palantir використовувався для пошуку й ідентифікації мігрантів з метою подальшої депортації, що спричинило протести – зокрема серед власних співробітників компанії. У січні 2026 року один із топменеджерів Palantir поширив створене нейромережею відео, яке пов’язувало бренд компанії з депортаційною політикою адміністрації Трампа та похмурою окультною символікою. Це спричинило внутрішній бунт серед працівників і публічні суперечки на корпоративних платформах.
Іншим джерелом скандалів стала співпраця Palantir із Збройними силами Ізраїлю. Компанію звинувачують у постачанні технологій для військових операцій у секторі Газа, хоча сама вона заперечує причетність своїх систем до ударів по цивільних об’єктах. Норвезький суверенний фонд вимагав офіційного розслідування щодо використання софту Palantir у зоні бойових дій у Газі, а найбільший пенсійний фонд Нідерландів ABP розпродав акції компанії на суму 825 мільйонів євро. У Європі кілька урядів, зокрема, Швейцарії, Німеччини, Франції – почали відмовлятися від продуктів Palantir, посилаючись на міркування технологічного суверенітету, а мер Лондона заблокував контракт компанії з поліцією на 50 мільйонів фунтів. У Британії тим часом переглядають контракт Palantir з Національною службою охорони здоров’я через побоювання щодо витоку конфіденційних медичних даних пацієнтів.
За даними Financial Times, сукупність цих скандалів і різкий політичний крен компанії у бік Трампа спричинили масовий відтік досвідчених інженерів – понад 60 фахівців залишили Palantir за рік, обравши конкурентів. Аналітики видання попереджають, що повернення демократів до контролю над Палатою представників чи Білим домом у майбутньому може поставити під загрозу оборонні контракти Palantir з Пентагоном на суму понад 10 мільярдів доларів.
Погляди Карпа на війну Росії проти України
Михайло Федоров та Алекс Карп, фото: Міністерство оборони України
На тлі суперечливої репутації в інших сферах позиція Карпа щодо війни Росії проти України залишається послідовною й однозначною ще з 2022 року. Він став першим керівником великої західної корпорації, який особисто відвідав Київ після початку повномасштабного вторгнення.
У червні 2022-го, Карп зустрівся з президентом Володимиром Зеленським і домовився про відкриття офісу Palantir та цифрову підтримку української армії.
Відтоді співпраця лише поглиблювалася. Palantir підписала партнерство з Міністерством економіки України, а у 2026 році долучилася до співпраці з Міністерством оборони, Збройними силами та Науково-дослідним інститутом розвідки. У травні 2026-го Карп знову приїжджав до Києва, де зустрічався вже з Федоровим як міністром оборони і знову з Зеленським – сторони обговорювали розширення застосування штучного інтелекту в бою та в цивільній сфері.
В інтерв’ю виданню United24 Media Карп охарактеризував роль своєї компанії в Україні як допоміжну, бо “значну частину цієї системи побудували самі українці”. Також мільярдер назвав Україну одним з небагатьох місць, де Palantir відкрито підтримують, попри критику, з якою компанія часто стикається на Заході через свою глибоку участь у військовій та розвідувальній роботі.
“У Палантірі ми підтримуємо бійців війни та героїв. Мені подобається бути в місці, де люди люблять нас”, – відзначив Карп.
Він також публічно наголошує, що західні демократії не можуть дозволити собі віддати технологічну перевагу авторитарним суперникам – теза, яку активно повторюють у Брюсселі, де Єврокомісія тисне на країни-члени щодо нарощування оборонних видатків. Показово й те, що Росія у відповідь на активну підтримку України запровадила проти Карпа особисті санкції. Власне, що цю обставину прихильники компанії трактують як непряме визнання ефективності її технологій на полі бою.
Навіщо це Карпу і Федорову
Михайло Федоров та Алекс Карп, фото: Вікіпедія
Логіка союзу проста і цинічна одночасно.
Для Федорова угода з Карпом – це насамперед доступ до величезного капіталу, репутації та технологічної мережі одного з найвпливовіших гравців оборонного ринку США саме в момент, коли колишній міністр залишив державну службу і потребує нової платформи для реалізації напрацьованого за роки війни досвіду. Ім’я Карпа як першого інвестора одразу надає новому стартапу довіру у західних інвестиційних колах – те, чого бракує більшості українських оборонних розробок на початковому етапі.
Для Карпа ж це продовження стратегії, яку Palantir послідовно веде з 2022 року. Тобто перетворити бойовий досвід України на реальний, комерційно застосовний продукт для західних армій. Про це пише The Washington Post, видання фактично бачить у проєкті спробу комерціалізувати український досвід війни з Росією.
Війна дала українським командам унікальне, недоступне іншим країнам практичне знання про застосування дронів, радіоелектронної боротьби та штучного інтелекту в бойових умовах – і саме це знання, втілене в компанії з людиною на кшталт Федорова на чолі, є для Карпа цінним активом, який можна масштабувати на союзників Києва. Тобто для Карпа Федоров – це не просто колишній міністр, а людина, яка має доступ до унікального досвіду війни, якого практично неможливо отримати в лабораторії чи на полігоні.
Враховуючи, наскільки суперечливою є публічна репутація і самого Карпа, і Palantir у частині демократичного світу – від звинувачень у техно-фашизмі до скандалів з ICE та Газою, – підтримка України лишається чи не єдиним напрямком діяльності компанії, який викликає майже одностайне схвалення навіть серед її найзапекліших критиків. Тож нова угода з Федоровим – це ще й спосіб зміцнити саме ту частину репутації Карпа, яка не потребує виправдань.
Що це дасть Україні? Крім потенційної появи нової компанії-єдинорога (вартістю понад 1 млрд доларів), також гроші, масштабування дронів-перехоплювачів, роботів і дешевих ракет, вихід на ринки НАТО. Ризики теж очевидні. Бо це ще більша залежність від американського капіталу з жорсткою ідеологічною рамкою, репутаційний шлейф Palantir і питання, хто насправді контролюватиме дані та інтелектуальну власність, народжені на українському фронті, який став найбільшим полігоном для великих оборонних компаній.
Читайте також: “Міша звалив” чи піарники поховали рейтинги: чому нова робота Федорова в Італії викликала питання про держтаємницю і “втечу”